Гончаров А.Б. Інвестування (2003)

Інтелектуальні інвестиції

Однією із складових частин інвестиційного ринку є ринок інтелектуальних товарів і послуг. На цьому ринку обертається особливий товар, що є

інтелектуальною власністю людини або групи людей, так як товарну форму приймає продукт інте( лектуальної діяльності індивідуума або колективу. Тому інтелектуальна власність може вистуц ти в двох формах: індивідуальній і колективні

Інтелектуальна власність може бути розділеї на декілька видів:

- виняткова власність - запатентована або з хищена авторським правом;

- інформаційна - у вигляді придбаних знай

ідей, досвіду, навичок, кваліфікації. Ця власній не має правового захисту і реалізується у вигля інформаційних послуг на контрактній основі навчання, освіту або публікацію;

- ліцензійна - у вигляді придбаних інвес ром прав володіння або користування, що фік ються ліцензіями.

Можна виділити ще один вид інтелектуаль власності, яка не може бути запатентоваї оскільки її авторами можуть бути декілька ідивідумів або колективів. Така власність має а стивість швидко перетворюватися з винятково суспільне надбання. Прикладом такої власності можуть бути окремі ідеї і пропозиції, які реалізуються в законодавчих і нормативних актах, вивчаючи при цьому авторство.

З метою захисту прав на таку власність авте користуються послугами спеціальних реєстрах: них фірм, фіксуючих пріоритет. Інший спо захисту такої власності - спосіб першої публікації

Відповідно до видів інтелектуальної власності класифікуються і об’єкти інтелектуальних інвестицій насамперед винахід, корисна модель, промисловий зразок, знак для товарів і послуг.

Згідно з українським законодавством, винахід (корисна модель) - це результат творчої діяльності людини в будь-якій області технології. Такими результатами можуть бути будь-які продукти або способи їх виробництва. Корисною моделлю вважається конструктивне виконання пристрою. Право власності на винахід засвідчується патентом терміном дії 20 років, корисна модель патентується на термін 5 років з можливим продовженням терміну ще на 3 роки.

Промисловий зразок - це результат творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання. Таким результатом може бути форма, малюнок, забарвлення або їх поєднання, що визначає зовнішній вигляд промислового виробу, який задовольняє естетичні запити. Патенти на промислові зразки видаються терміном на 10 років з можливим продовженням терміну ще до 5 років.

Знак для товарів і послуг - це позначення, яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб, тобто це словесні, образотворчі, об’ємні і інші позначення або їх комбінації, виконані в будь-якому кольорі або колірному поєднанні. Право власності на знаки затверджується свідоцтвом на термін 10 років з можливим подальшим періодичним продовженням кожний раз на 10 років.

Об’єкти інтелектуальної власності реєструються в Державному комітеті України з питань інтелектуальної власності (Держпатент України).

Об’єктами інтелектуальної власності може бути також наукові теорії, математичні методи і плани, правила, програми для обчислювальЯ машин, типології інтегральних мікросхем, худЯ ні твори і ін. Деякі з них можуть Підтверджував ся патентним відомством, для інших, зокрема в нових праць, творів літератури та мистецтва дії норми авторського права, закріплені цивільним кодексом.

У залежністі від вигляду інтелектуальна влас ність по різному реалізується на ринку інтелектуальних товарів і послуг. У більшості випадків інтелектуальні товари і послуги стають об’єктом івестицій, однак вони можуть реалізовуватися і | споживчому ринку. Інвестор придбає інтелектуалі ні товари і послуги з метою їх використання в інвестиційній (підприємницькій) діяльності і в надії отримати прибуток у майбутньому. Тому вкладе! ня в інтелектуальну власність (придбання інте лектуальних товарів і послуг) прийнято називати інтелектуальними інвестиціями.

Інтелектуальні інвестиції здійснюються у вигляд

- придбання виняткових прав використання

купівлі патентів, ліцензій на винахід, промислсві зразки, товарні знаки і ін.;

- придбання інформаційних послуг через най різного роду фахівців - вчених і практиків за контрактом або у вигляді разового придбання інформі

цінних послуг (консультації, експертиза, рекомендації і ін),

- придбання науково-технічної продукції, тобто інтелектуальних товарів в матеріальній формі

(проектно-кошторисної документації, програм, методик, ноу-хау). Ці товари Можуть бути у вигляді будь-яких носіїв інформації - друкарської продукції, програмного забезпечення для комп’ютерів, аудіо- або відеозапису;

- вкладень в людський капітал, тобто витрат на освіту, підготовку і перепідготовку кадрів, навчання, охорону здоров’я і т. ін.

Фінансування інтелектуальних інвестицій може здійснюватися за рахунок трьох джерел: бюджетних асигнувань і коштів державних підприємств; приватно-підприємницького капіталу; спонсорських ісоштів, субсидій окремих фірм або приватних осіб.

Фінансування інтелектуальних інвестицій за рахунок бюджетних асигнувань здійснюється державою з метою підвищення інтелектуального потенціалу суспільства. Споживачами інтелектуальних товарів і послуг, що фінансуються з держбюджету, є найширші верстви населення, які навчаються в середніх школах, ліцеях, коледжах, вузах і т. ін.

Приватнопідприємницький капітал орієнтується на виробництво таких інтелектуальних товарів, які в максимально короткі терміни принесуть підприємницький прибуток зі ставкою не нижче середньої в промисловості. Приватні інтелектуальні інвестиції здійснюються у видання учбової, учбово-

методичної, довідкової літератури, науково-дослід НИХ трудів, науково-популярних І ХУДОЖНІХ TBOpів

Інтелектуальні інвестиції в науково-дослідну діяльність реалізуються у вигляді венчурних проек тів, через створення різного роду науково-дослід них, інжинирінгових і консалтингових фірм. Дану форму інтелектуальних інвестицій Прийнято відпросити до інновацій.

Посередницькі функції на ринку інтелектуалі них товарів і послуг здійснюють брокерські фірмц науково-консультаційні центри, що мають у своєму розпорядженні банки даних про новітні винаходе промислові зразки, науково-технічні розробки.

Більшість країн з ринковою економікою має і інтелектуальній сфері цілий ряд установ, що функціонують за рахунок субсидій з боку фірм і окремих приватних осіб. Такі недержавні фонди, асоціації центри, університети і коледжі прийнято називав неприбутковими установами, а фірми і приватна осіб, що виступають в ролі інвесторів,- донорами.

Це альтернативний бюджетному і підприємцю цькому сектор економіки, через який здійснюють ся інтелектуальні інвестиції, як правило, з добро дійними цілями. Прикладом може служити університет Карнегі у Вашингтоні, фонд Сороса, якиі здійснює ряд проектів інтелектуального інвестування в Східній Європі, у тому числі і в Україні Результатом діяльності неприбуткових установ інтелектуальній сфері є поліпшення життєвого рівня окремих верств населення. Зокрема, в Україні фондом Сороса фінансувалося перенавчання офіцерів, що звільняються з армії.

Використана література: Гончаров, А.Б. Інвестування: Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - Х.: Видавничий Дім ’ІНЖЕК’, 2003. - 336 с. Укр.мова. / А Б Гончаров. — 2003. — іл.