Гончаров А.Б. Інвестування (2003)

Міжнародна інвестиційна діяльність і її інститути

Міжнародна інвестиційна діяльність обумовлюється експортом інвестиційного капіталу за кордон в грошовій або товарній формі з метою отримання прибутку і розширення економічного впливу.

За характером власності капітал, що вивозить- ся може бути приватним і державним.

Розрізняють дві форми вивозу капіталу:

- вивіз підприємницького капіталу - його розміщення у виробничі підприємства країн-імпортерів;

- вивіз позикового капіталу - у вигляді позик, кредитів, вкладень на поточні рахунки в іноземні банки.

Підприємницький капітал, в свою чергу, поділяється на прямі і портфельні інвестиції. Прямі інвестиції - це вкладення в зарубіжні підприємства, які забезпечують контроль інвестора або його участь в управлінні підприємством. За визначенням МВФ, інвестиції вважаються прямими при наявності у іноземного інвестора не менше за 25% акцій підприємства.

Портфельні інвестиції - це вкладення в акції зарубіжних підприємств (без придбання контрольного пакету), облігації та інші цінні папери іноземних держав, міжнародних валютно-кредитних організацій з метою отримання підвищеного прибутку за рахунок податкових пільг, змін валютного курсу і т. ін.

Вивіз підприємницького капіталу може здійснюватися також шляхом створення дочірніх підприємств за рубежем, у тому числі підприємств змішаним капіталом (спільних підприємств).

Найбільш впливовою міжнародною валюті кредитною системою є група Всесвітнього бал (Бреттон-Вудська валютна система), яка вкдюі Міжнародний валютний фонд (МВФ), Міжнарі ний банк реконструкції і розвитку (МБРР), Мі народну фінансову корпорацію (МФК), Міжнародне агентство розвитку (МАР), Багатобічне інвестиційне гарантійне агентство (БІГА).

Міжнародний банк реконструкції і розвиті Міжнародний валютний фонд - це міждержавні інвестиційні інститути, засновані одночасно в 1944 в Бреттон-Вудсі (США). Членами МБРР може бути тільки країни, які вступили до МВФ.

МБРР почав свою діяльність в 1946 році. С повна його мета - служити каналом передачі ресурсів від розвинених країн до країн, що розвиваються, для сприяння їх економічному і соціальному розвитку. МБРР, нарівні з фінансовими ресурсами, надає також технічну допомогу, дає рекомендації щодо розробки економічної політики.

Співвласниками МБРР є уряди близько країн. Статутний капітал банку утворюється шляхом підписки країн-членів на акції. Надання п зик країнам-учасницям здійснюється за рахунок кредитних коштів, які залучаються банком на світових ринках капіталів. Значна частина коші МБРР поступає також від нерозподіленого прибутку і погашення раніше наданих позик, які в даються банком на термін від 15 до 20 років

мають пятирічний пільговий період. Позики надаютьсяься країнам, що розвиваються, які продемонстрували певне економічне зростання і соціальний процес Статутом МБРР визначене обов’язкове цільове використання позик, що надаються,- вони повинні використовуватися виключно на продуктивні цілі і сприяти економічному зростанню країн-позичальників, тобто об’єктом кредитування повинні бути реальні інвестиції - Позики надаються безпосередньо урядові або під його гарантію, з урахуванням імовірності їх погашення в майбутньому.

У жовтні 1974 р. для координації дій членів МБРР і МВФ був створений комітет розвитку (КР). Його офіційна назва «Спільний комітет Ради директорів Світового банку і Міжнародного валютного фонду» на рівні міністрів з питань передачі матеріальних ресурсів країнам, що розвиваються. У цей час КР складається з 221 члена, в основному міністрів фінансів, що призначаються терміном на два роки однією з країн або групою країн. КР інформує і консультує директорати МБРР і МВФ, Міжнародна асоціація розвитку створена в і 960 р. з метою фінансування проектів і програм розвитку на концесійних умовах в найбідніших країнах (з річним прибутком на душу населення менше за 610 доларів США). У цей час таких країн нараховується біля 40. Фонди МАР формуються шляхом періодичних вкладень за рахунок внесків розвинених країн. Частина ресурсів МАР отримує у вигляді переказів від МБРР. У МАР входять розвинені країни-донори, а також країни, що розвива

ються, які делегують на переговори з надання да помоги своїх представників з числа високопостав лених офіційних осіб. Готують рішення виконавчі директори, які затверджуються Радою директорів МАР. У цей час в МАР входить більше 140 країни

На відміну від позик МБРР МАР надає кредити ресурсами для яких є внески за підпискою, додатку ві внески промислово розвинених країн-членів і від рахування з чистого прибутку МБРР. Безвідсоткові кредити МАР надаються тільки урядам на термін від 35 до 40 років, з пільговим періодом до 10 років.

Головною задачею Міжнародної фінансової корпорації, створеної в 1956 p., є сприяння країнам, що розвиваються, в розвитку приватного сектора шляхом інвестування або надання позик. Фонди МФК складаються з прибутків від акцій, які купують країни- члени МФК, власних позик, зокрема від МБРР, нерозподіленого прибутку.

Членами МФК можуть бути тільки країни- учасниці МБРР. У цей час в МФК входить 146 членів. У юридичному відношенні банк і корпорація - дві самостійні організації з власними виконавчими органами. Разом з тим МБРР і МФК мають спільне керівництво і деякі служби.

У 1986 р. з ініціативи МФК створено консультативну службу з іноземних; інвестицій (ФІАС). Керівництво цією службою разом з МФК здійснюють БІГА і МБРР. ФІАС за проханнями урядів країн, що розвиваються, виробляє найбільш раціональні шляхи залучення прямих іноземних інвестицій, вивчає інвестиційний клімат цих країн,

допомагає в розробці інвестиційного законодавства Тганізації установ, необхідних для залучення прямих іноземних інвестицій.

Багатобічне інвестиційне гарантійне агентство -творено в 1988 р. з особливою метою - сприяти інвестуванню акціонерного капіталу і залученню нших прямих інвестицій в країни, що розвиваються, шляхом усунення перешкод некомерційно- го характеру. У рамках цієї задачі БІГА здійснює 'трахування зарубіжних інвесторів від збитків, пов’язаних з некомерційним ризиком. БІГА також надає технічну допомогу країнам, що розвиваються, дає рекомендації щодо поліпшення умов для притоку інвестицій в країну, сприяє розробці і реалізації інвестиційних програм і проектів. Підписали конвенцію, що засновує БІГА, 115 країн. Членами БІГА сьогодні є близько 90 країн.

Традиційними об’єктами інвестування Групи Всесвітнього банку є елементи виробничої і соціальної інфраструктури - авго- і залізничні магістралі, транспорт, зв’язок, енергопостачання і ін., які безпосередньо впливають на прискорення процесу розвитку економіки.

Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) був створений у 1991 р. для сприяння переходу до відкритої економіки, орієнтованої на ринок, а також розвитку приватної і підприємницької ініціативи в країнах Центральної і Східної Європи, які проводять в житія ринкову економіку. До складу 59 акціонерів банку входять країни, що знаходяться як у цьому, так і в шших регіонах світу, а також Європейське Співтовариство і Європейський інвестиційний банк.

СБРР сприяє розвитку приватного сектора економіці країн за допомогою інвестиційних опе рацій і залучення іноземного і вітчизняного капіталів. Він взаємодіє з комерційними банками і ін вестиційними фондами, а також з державними експортно-кредитними агентствами.

Одна з найважливіших задач ЄБРР - сприяння прямим інвестиціям, структурній перебудові тех нологічно життєздатних підприємств, надання її довгострокових коштів і допомоги з метою пере творення їх в фінансово благополучні і самостійної компанії. ЄБРР розробив інвестиційні проекти області природоохоронної інфраструктури, провів ши попередні екологічні дослідження, і виступи ініціатором цілого ряду передінвестиційних природоохороних заходів. Щ

Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) і фіна сово-кредитний інститут Європейського економічш го співтовариства (ЄЕС) створені в 1959 р в Люксембурзі десятьма країнами - учасницями ЄЕС Задачами банку відповідно до статуту є розвіяв відсталих районів країн - учасниць ЄЕС, фінанс) вання будівництва, реконструкція і модернізація під приємств в окремих країнах, де недостатньо власній інвестицій для цих цілей, реалізації спільній інвестиційних проектів для декількох країн або ЄЕС загалом. Діяльність банку розповсюджується також на 74 країни, що підписали угоди з ЄЕС про асоціацію і співпрацю. Очолює, ЄІБ Рада керівників, куди входять міністри фінансів країн ЄЕС і Директорат у складі 19 директорів і 11 заступників.

Найбільші частки в статутному фонді банку мать у своєму розпорядженні три країни: ФРН, Франція Великобританія - по 21,875%. Кредити банку в Фінансуванні інвестиційних проектів займають, як правило, не більше 50% для країн, що розвиваються асоційованих з ЄЕС, видаються пільгові кредити на термін до ЗО - 40 років. Основні об’єкти кредитування - транспорт, енергетика, зв’язок і ін.

Істотну роль в міжнародній інвестиційній діяльності відіграє Банк міжнародних розрахунків (БМР)- Цей банк був заснований в Базелі (Швейцарія) в 1930 р. з метою сприяння співпраці серед центральних банків. БМР виконує чотири основні функції: приймає на депозит резерви центральних банків і використовує їх для надання позик і розміщення коштів на ринку капіталів; консультує центральні банки і міжнародні фінансові організації щодо кредитних і валютних операцій; діє як банк-депозитарій при реалізації міжнародних фінансових угод; є центром монетарних і економічних досліджень. Загальні збори БМР складаються з представників 25 європейських країн, США, Канади, Японії, Австралії і Південної Африки.

Певну роль у розвитку міжнародних валютно- фінансових відносин в інвестиційній діяльності відіграють різні угрупування країн, об’єднаних в групи в різний час практично з аналогічними цілями: взаємодопомоги, координації діяльності в галузі валютно-фінансової і інвестиційної політики.

Відомі з них такі: «група 5», «група 7», «група 10», «група 24», «група ЗО», «група 77». «Група 5»

складається з п’яти країн: Франції, Німеччи Японії, Великобританії і Сполучених Штатів, ж держави разом з Італією і Канадою утвор «групу 7» - найбільш відоме і впливове міжнаро фінансове угрупування.

«Група 10» створена в 1962 р. відповідно до гальної угоди про позики розвинених країн-і нів МВФ. У цю групу, крім «сімки», увійшли дерланди, Бельгія і Швеція, вони прийняли на с зобов’язання надавати у разі необхідності в певі розмірах позики МВФ. У 1984 р. до цієї rpj приєдналася Швейцарія.

«Група 24» створена в 1972 р. країнами, що р виваютьсячленами МБРР і МВФ. Міністри нансів країн цієї групи проводять регулярні засід ня, звичайно після міністерських зустрічей МБРІ МВФ. «Група 24» входить до складу «групи 77» формулює для неї основні положення з валюті) фінансової, кредитної, інвестиційної діяльності.

«Група ЗО» створена на початку 1979 р. провідні ми банкірами, бізнесменами і фінансовими кері никами розвинених країн і країн, що розвиваються, як неформальне об’єднання. Члени цієї групи збираються декілька разів на рік для обговорені шляхів вирішення світових економічних пробле: За результатами обговорень члени групи склад ють звіти і виробляють рекомендації.

«Група 77» створена в 1967 р. країнами, що ро виваються. Зараз вона нараховує 127 членів, однак первинна назва зберігається. Періодично гр] па проводить збори своїх членів, звичайно в рахунках засідань ООН.

Використана література: Гончаров, А.Б. Інвестування: Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - Х.: Видавничий Дім ’ІНЖЕК’, 2003. - 336 с. Укр.мова. / А Б Гончаров. — 2003. — іл.