Гончаров А.Б. Інвестування (2003)

Основні положення щодо проектування підприємств, будівель і споруд

В інвестиційному процесі проектування є зв’язуючою ланкою між наукою (науково-технічними бунтуваннями і передпроектними досліджен- ями) і виробництвом (будівельно-монтажними роботами і експлуатацією об’єкта). На стадії прохання значною мірою визначається рівень техніки і технології, передбачаються соціальні результат від реалізації проекту. Від якості об’ємно- планувальних і конструктивних рішень залежать тривалість будівництва, матеріалоємність і трудомісткість об’єкта, що споруджується, а в майбутньому - якість і конкуренто-здатність продукту, що випускається.

Хоч стадії розробки проектно-кошторисної документації в інвестиційному процесі передують розробка інвестиційного проекту і передпроектні дослідження, на практиці з метою скорочення терпінів ці стадії часто поєднуються. Згідно з тією ж причиною будівельне проектування може здійснюватися одночасно з провадженням будівельно-монтажних робіт. У цьому випадку повинна бути розроблена і представлена робоча проектно-кошторисна документація на перший рік (етап) будівництва.

Проект - це комплекс технічної документації, що містить креслення, технологічні, конструктивність.

Економічні дослідження здійснюються з метою перевірки обгрунтованості будівництва: виявляють можливості забезпечення підприємства, що будується або реконструюється, ресурсами, транспортники засобами, визначаються умови його кооперування, можливості залучення місцевих роячих кадрів для будівництва і експлуатації, використання місцевих будівельних матеріалів і існуючої виробничо-технічної бази.

Інженерні дослідження здійснюються з метою перевірки обгрунтованості будівництва на вибраному майданчику. При цьому вивчаються умови зведення будівель і споруд, до яких відносяться: топографічні, геологічні, гідрогеологічні, гідрометричні, метеорологічні.

Результати технічних досліджень визначають: вибір майданчика будівництва; проведення на ньому

вертикального планування земляних робіт, вибір типів фундаментів і наземних конструкцій окремих будівель і споруд вибір способів забезпечення будівництва подальшої експлуатації підприємств джерелами енергії, води, а також під’їзними дорогами. Звичайно дослідження проводяться на декількох майданчиках, що намічаються під будівництво, з яких вибирається найбільш прийнятний. Результатами топографічних досліджень є дані про рельєфну ситуацію місцевості, які відбиваються на топографічних картах або планшетах, де наносяться горизонталі, які характеризують взаємне перевищення однієї точки поверхні над іншою. Геологічні дослідження проводяться з метою вивчення характеру і міцності грунтів на будівельному майданчику, що необхідно для вибору - і конструкції фундаментів. Ці дослідження проводяться шляхом буріння свердловин на глибину 20 м і більше для великих будівель і споруд або шурфів на глибину до 5 м для нескладних будівель.

Метою гідрогеологічних досліджень є визначення характеру грунтових вод, їх рівня в залежності від пори року, напрямків течії, хімічного складу. Повна характеристика грунтових вод необхідна у разі неглибокого рівня їх залягання, що корінним чином впливає на вибір конструкцій фундаментів, необхідність проведення робіт з гідроізоляції будівлі.

Гідрометричні дослідження проводяться з метою характеристики прилеглих до будівельного майданчика водоймищ, режиму їх заповнення, глибини, рівня розливу і т. ін.

В кінцевому результаті якісно проведені інженерно- технічиі дослідження істотно впливають на розмір витрат з будівництва об’єкта, визначають необхідний обсяг інвестиційного капіталу.

Важливу роль відіграють економічні дослідження шо проводяться проектувальником. їх мета -

на основі аналізу раніше побудованих діючих підприємств, вивчення роботи аналогічних виробництва в інших районах визначити економічну перспективу діяльності підприємства, що проектується. Для цього вивчаються можливості вироб- ництва і збуту продукції, період забезпеченості підприємства всіма видами ресурсів, можливості кооперованих зв’язків і перепрофілювання підприємства при значному посиленні конкуренції на ринку збуту.

Весь комплекс інженерних і економічних досліджень проводиться генеральною проектною організацією із залученням спеціалізованих науково- дослідних, дослідно-конструкторських і геолого- розвідувальних фірм на основі заздалегідь укладених договорів. Програму, обсяг досліджень, контроль за їх проведенням здійснює головний інже- ®Р (архітектор) проекту.

Після проведення інженерних і економічних досліджень, вибору і затвердження майданчика під будівництво генеральний проектувальник приступає до розробки проекту.

Проектування може здійснюватися одну стадію. Двостадійне проектуванняа включає розробку проекту зі зведеним кошторисним розрахунком і робочою документацією з кошторисами- застосовується для великих і складних промислових підприємств, нових кварталів забудови великих селищ, окремих будівель і споруд зі складними (індивідуальними) об’емно-планувальними конструктивними і архітектурними рішеннями. Одностадійне проектування передбачає розробку робочого проекту ЗІ зведеним кошторисним роз рахунком і застосовується для будівель і споруд технічно і архітектурно нескладних, з широким застосуванням типових проектів.

При двостадійному проектуванні промислових підприємств на першій стадії розробляються: ситуаційний план розміщення підприємства; генеральний план будівництва, технологічна схема виробництва; загальна структурна схема управління підприємством; структурна схема комплексу технічних засобів і автоматизації технологічних процесів; план земельної дільниці; недета- лізовані рішення планів, фасадів, розрізів окремих нетипових будівель і споруд і перелік типових проектів; плани і профілі трас інженерних мереж; житлово-цивільне будівництво, що відноситься до підприємства;

На другій стадії розробляють документацію, на

основі якої здійснюється будівництво окремих будівництво окреемих споруд відомості фізичних обсягів будівельно-монтажних робіт і потреб матеріалів, конструкцій і деталей для їх виконання; специфікації необхідне технологічне і інженерне обладнаній локальні і об’єктні кошториси; робочі креслення (плани і розрізи будівель, поверхів); паспорти будівель і споруд.

Одностадійний робочий проект розробляється в дещо меншому обсязі, ніж двостадійний, що дозволяє значно скорочувати терміни його розробки і вартість проектно-дослідницьких робіт.

На кожній стадії проектування розраховуються показники (вартісні і натуральні), які всебічно характеризують проект. Система цих техніко-економіч- яих показників включає загальні - ті, що характеризують проект загалом, і приватні - характеризуючі окремі частини проекту: економічну, будівельну, технологічну, але відносно окремих об’єктів, що входять до складу підприємства, наприклад головного корпусу, окремих цехів, теплоелектроцентралі і т. ін.

Загальні, або основні, показники утворюють дві групи: будівельні і експлуатаційні.

За допомогою будівельних показників оцінюється економічність прийнятих архітектурно-будівельних, планувальних і конструктивних рішень їх вартість і терміни будівництва окремих об’єктів і підприємства загалом. Основні з цих показників-

- обсяг реальних інвестицій (кошторисіна вартість будівництва підприємства загалом);

- обсяг будівельно-монтажних робіт і його структура за витратами;

- витрати на основні будівельні конструкції розрахунку на одиницю кошторисної вартості будівельно-монтажних робіт;

- трудомісткість монтажу окремих будівель і споруд;

- коефіцієнти використання території забудови, робоча і корисна площа, обсяг будівель і т. ін.

Будівельні показники, що характеризують житлові будівлі, квартали або мікрорайони,- це кошторисна вартість їх будівництва, в т. ч. будівельно-монтажних робіт; загальна і житлова площа; середня вартість одного квадратного метра загальної і житлової площі; показники економічності генерального плану кварталу, що характеризують щільність забудови і використання території, тощо.

Експлуатаційні техніко-економічні показники характеризують: номенклатуру і обсяг продукції, що виробляється; виробничу потужність на кожний вид продукції; собівартість, прибуток і рентабельність одиниці продукції, що виробляється; чи-

сельність працюючих і продуктивність труда; режим роботи підприємства; технічні показники обладнання, ЩО застосовується, і рівень його використання і експлуатаційні витрати всіх видів рєсурсів на виробництво одиниці продукції і т. ін.

На основі системи техніко-економічних показників проектів укладаються підрядні договори.

Після завершення двостадійного або одностадійного проектування інвестором проводиться експерта проектно-кошторисної документації. Метою цієї експертизи є контроль за якістю проектування, обгрунтованістю прийнятих рішень і визначенням вар- - будівництва. Інвестор може здійснювати експерту самостійно або з залученням інжинірінгової фірми. Розроблений проект зазнає контролю також з боку уповноважених державою органів з метою визначення відповідності прийнятим державним нормам і стандартам в області будівництва, архітектури, екології, санітарії, протипожежної безпеки.

За результатами всебічної експертизи замовник і генеральний проектувальник вносять зміни в проектно-кошторисну документацію, після чого вона підлягає затвердженню у встановленому порядку.

Використана література: Гончаров, А.Б. Інвестування: Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - Х.: Видавничий Дім ’ІНЖЕК’, 2003. - 336 с. Укр.мова. / А Б Гончаров. — 2003. — іл.