Гуткевич С.О. Інвестування (2006)

2.1. Методи оцінки інвестування

Ефективність проведення структурних перетворень в економіці країни залежить від якості та повноти інформації про інвестиційну привабливість, як у галузевих, так і в регіональних напрямах. Це забезпечує можливість своєчасного прийняття правильних управлінських рішень. Отже, для здійснення ефективного процесу державного керування інвестиційною діяльністю виникає необхідність створення інформаційних банків даних про обсяги, форми, суб’єктів й об’єкти інвестування.

Історія порівняльних оцінок інвестиційної привабливості, або інвестиційного клімату світлого співтовариства країн має більше тридцяти років. Одне з перших досліджень у цій сфері було здійснене

співробітниками Гарвардської школи бізнесу. В основу зіставлення було покладено експертну шкалу, яка містить характеристики кожної країни, а саме, законодавчі умови для іноземних і національних інвесторів, можливість вивезення капіталу, стійкість національної валюти, політична ситуація, рівень інфляції, можливість використання національного капіталу.

Якщо ці показники не дають повної характеристики країни (регіону) як об’єкта інвестування, то використовувана методика доповнюється відповідно до мети зіставлення інвестиційного клімату різних країн і їхніх регіонів. Наприклад, в Японії використовуються описові характеристики інвестиційного клімату без спроб його кількісної оцінки.

У США широко застосовується метод обліку різних факторів, зокрема політичних пристрастей, активності екологічного руху та інших методів. На основі отриманих даних публікується «Щорічна статистична карта» по всіх штатах, що містить чотири узагальнених показники інвестиційного клімату: економічна ефективність інвестицій, ділова життєздатність, потенціал розвитку території та основні складові податкової політики [183].

Розглянуті методи дають змогу оцінити наукову обґрунтованість і значущість питань інвестиційної привабливості. Кожен конкретний інвестиційний проект повинен реалізовуватися там, де для нього є відповідні умови, тобто основу пріоритетності об’єкта інвестування становить його привабливість для суб’єкта інвестування. Інвестиційна привабливість як багатофакторне явище характеризується насамперед станом соціально-економічного розвитку територій. Оцінка стану інвестиційного клімату базується на аналізі факторів, що сприяють або затримують соціально-економічний розвиток.

У системі факторів особливе значення мають:

- макроекономічні показники (державний бюджет, платіжний баланс, державний борг);

- стабільність і прогнатизм державної економічної політики включаючи інвестиційну, нормативно-правове визначення права власності;

- рівень корпоративного керування;

- обов’язковість контрагентів щодо виконання контрактів;

- забезпеченість законності й правопорядку;

- Стимулююча податкова система, рівень розвитку

банківської системи та інших фінансових інститутів;

- рівень розвитку ринкової інфраструктури в усьому її різноманітті (виробнича, соціальна, інвестиційна, компетентність і професіоналізм органів керування та місцевої влади, співвідношення і відповідність їхніх інтересів інтересам населення);

якість і ціна робочої сили, її відповідність продуктивності праці й потребам відтворення продуктивних сил;

- рівень законності, забезпеченості ємності внутрішнього ринку вітчизняними агропромисловими товарами й обмеження інтервенції іноземних товарів;

- конкурентоспроможність вітчизняних технологічних процесів і прийомів як фактор підвищення ефективності;

- розвиток інноваційних процесів і їхня ефективність;

- рівень професійності трудових колективів, фермерів, окремих підприємців, їхня духовність та інтелектуальність, здатність до самоорганізації.

Ученими розроблені різні методичні підходи Й ВІДПОВІДНИЙ інструментарій оцінки інвестиційної привабливості. Комплексну методику оцінки інвестиційної привабливості регіонів України однією з перших розробила група вчених під керівництвом

І.Бланка [5].

На основі спеціально розробленої програми дослідження група вчених-економістів провела оцінку регіонів країни щодо їхньої інвестиційної привабливості з урахуванням економічного стану й можливостей усіх адміністративних областей.

Аналіз інвестиційної привабливості регіонів ґрунтується на методичних положеннях програми статистичних даних по кожному регіону й узагальнених синтетичних показниках ефективності конкретних інвестиційних проектів, а саме:

1) рівень розвитку економіки регіону;

2) рівень розвитку інвестиційної інфраструктури;

3) демографічна характеристика регіону;

4) рівень розвитку ринкових відносин і ринкової інфраструктури;

5) рівень ризиків.

Деталізуємо ці показники.

Перший показник. Рівень загальноекономічного розвитку регіону оцінюється на підставі вивчення потенційної регіональної потреби в обсягах інвестування, аналізу можливостей інвестування за рахунок власних джерел фінансування, сукупної ємності регіонального ринку.

Другий показник. Характеризує рівень розвитку інвестиційної інфраструктури, припускає її аналіз з метою визначення можливості швидкої реалізації інвестиційних проектів на основі аналітичних показників.

Третій показник. При оцінюванні демографічної ситуації у регіоні вивчається структура населення, його зайнятість у виробництві, рівень використання кваліфікованої робочої сили, потенційний обсяг попиту населення на споживчі товари й послуги.

Четвертий показник. Характеризує рівень розвитку ринкових відносин і стану комерційної інфраструктури регіону порівняно з обліком відносини місцевих органів керування до процесу ринкових реформ і створенню відповідного клімату для функціонування підприємницьких структур.

П’ятий показник. Ухвалення рішення інвестором ґрунтується на оцінці ризику, насамперед інвестиційного. Рівень ризику визначається вивченням політичних, економічних, екологічних та інших умов здійснення інвестиційної діяльності. Кожен з наведених узагальнених показників є результатом суми оцінок більш двадцяти аналітичних показників.

Інтегральний показник оцінки інвестиційної пріоритетності регіонів визначається як сума добутків значень кожного синтетичного показника на його значущість (у відсотках) у загальній оцінці, а за розрахунковими даними регіони об’єднані в групи стосовно рівня інвестиційної привабливості [5].

На основі узагальненої оцінки сформованого рівня інвестиційної привабливості виділяються чотири групи регіонів за ступенем інвестиційної привабливості, кожна з яких має свою) характеристику інвестиційного клімату та пріоритетні напрямні

інвестування.

Інвестиційна привабливість регіонів може змінюватися як у часі так і в просторі. Вони будуть переміщатися з однієї групи в іншу, хоча, внаслідок стійкості багатьох факторів розвитку, результатні оцінки інвестиційної привабливості регіонів змінюються в часі незначно. У ринковій економіці сукупність політичних, соціально-економічних, фінансових, організаційно-правових і географічних факторів, властиву тій або іншій країні, що залучають або відштовхують інвесторів, називають її інвестиційним кліматом. Ранжирування країн світового співтовариства за індексом інвестиційного) клімату, або оберненим до нього показником індексу ризику, є: узагальнюючим показником інвестиційної привабливості країни іі «барометром» для іноземних інвесторів.

Нові критерії оцінки привабливості об’єктів інвестуванню такі, як рейтинговий, критерії ризиків, цін (вартості), ще недостатньо опрацьовані в Україні. Методом оцінки інвестиційної пріоритетності й привабливості об’єктів інвестування є рейтин- гова система, розроблена автором на основі проведеного дослідження вітчизняних і закордонних методик і аналізу методичних підходів побудови рейтингів.

Вважаємо за можливе побудову рейтингу інвестиційної привабливості і пріоритетності об’єктів на матеріалах вивчення й аналізу розглянутої методики інвестиційної привабливості регіонів з урахуванням досвіду існуючих у світовій практиці рейтингів'. Це дає змогу інвесторові отримати необхідну інформацію про об’єкт інвестування, напрями ефективного вкладення капіталу, орієнтири на перспективу.

Послідовність операцій або стадій, здійснюваних у процесі побудови рейтингу, подано на рис. 2.1.



При інвестуванні можна виділити три групи рейтингів:

- об’єктів інвестування;

- суб’єктів інвестування;

- об’єктів фондового ринку, тобто рейтинг цінних паперів (акцій, облігацій, векселів).

Основу методики побудови рейтингів складає спеціальна програма (інструментарій), що характеризує взаємозв’язок і послідовність стадій побудови рейтингу і визначальний зміст їх.

Інвестиційна привабливість окремих регіонів оцінюється в процесі розробки інвестиційної стратегії підприємств і галузевої (регіональної) диверсифікованості її інвестиційного портфелю. Інвестиційна привабливість регіонів — це інтегральна характеристика їх з позиції перспективності створення інвестиційного клімату, достатнього рівня розвитку ринкової та соціальної інфраструктури, реальних можливостей одержання інвестиційних ресурсів і реалізації інших факторів, що істотно впливають на формування прибутковості інвестицій та обмеження інвестиційних ризиків.

Для вивчення динаміки інвестиційної привабливості регіонів або підприємств пропонується модель, що складається із систематизованої бази даних, що охоплюють об’єкти інвестування. Модель містить змінні величини, що характеризують в даному випадку регіон з обліком функціонуючих у ньому галузей і підприємств. Дану модель можна подати у вигляді таблиці-матриці для проведення порівняльного аналізу регіонів (табл. 2.1).

Структурна таблиця-матриця включає регіони як об’єкти інвестування і показники, що характеризують їхню інвестиційну привабливість і пріоритетність. Кількісні показники представлені обсягом інвестицій і їхньою прибутковістю, а якісні — напрямом інвестицій і ранжируванням регіонів за інвестиційною привабливістю.

Наприклад, для вибору найбільш ефективного об’єкта вкладення визначається економічна ефективність порівнюваних обсягів інвестицій за критерієм мінімуму приведених витрат:

Пв = С + Ем х К-Ес,



де Пв — приведені витрати;

С - поточні витрати в розрахунку на одиницю (продукції);

Ем — коефіцієнт мінімальної ефективності капітальних вкладень;

— питомі капітальні вкладення;

Ес - вартісна оцінка супутніх корисних результатів (екологічних, соціальних, економічних) у розрахунку на одиницю продукції результати розрахунків дають змогу здійснити диференціацію регіонів за інвестиційною пріоритетністю. У таблиці штрихуванням, залежно від розмірності кількісного показника й частоти повторності якісного показника, визначається значущість регіону для організації інвестиційного процесу в Україні.

Наявність визначених відповідно до моделі рейтингів дає змогу суб’єктові інвестиційного процесу отримати інформацію про об’єкти інвестування та напрями ефективного вкладення капіталу з урахуванням перспективних орієнтирів.

Система рейтингів дозволяє інвесторові прийняти правильне інвестиційне рішення з найменшим відносним ризиком і великим економічним ефектом.

Експерти можуть проводити дослідження об’єктів інвестування, зокрема регіонів за їхньою привабливістю, шляхом анкетування, в результаті чого оцінити об’єкти, що інвестуються, і доповнити рейтингову систему.

Значення аналітичної роботи з інвестиційної пріоритетності та привабливості регіонів полягає в тому, що таке наукове дослідження сприяє орієнтації інвесторів при розробці інвестиційної стратегії на тривалу перспективу, дає змогу враховувати можливий період реалізації інвестиційних проектів, а також планувати бюджети регіонів, з огляду на пріоритетність розміщення в них основних виробництв та розвитку соціальної інфраструктури.

Для інвесторів важливо правильно визначити пріоритети вкладень, що сприяє забезпеченню розширення відтворення,

одержання прибутку й підвищення життєвого рівня населення Принциповими орієнтирами визначення привабливості для інвесторів є:

- економічне обґрунтування напрямів інвестицій;

- напрям інвестицій у галузі, де виробляється якісна продукція, зокрема продукти харчування й сировина для промисловості;

- методи керування інвестиційним процесом в умовах ринку;

- скорочення вкладень, що підтримують збиткові підприємства і виробництва;

- зниження рівня інвестиційного ризику;

- рівень розвитку соціальної сфери.

Словосполучення «інвестиційна привабливість» включає два означення: інвестиції і привабливість. Інвестиційна привабливість — це багатофакторний економічний розвиток інвестиційного процесу в усіх його проявах.

Економічний зміст інвестицій розглянуто у п. 1.1. Зазначимо, що в загальному розумінні інвестиції — це вкладення. Термін «привабливість» розглядається багатосторонньо: те, що викликає замилування своїми якісними характеристиками, формами, діями, і те, що викликає інтерес до прояву якої-небудь дії або відкриває можливості прояву яких-небудь дій. Відповідно до цього інвестиційну привабливість слід розглядати як з боку суб’єктів, так і з боку об’єктів інвестування. Виходячи з цього, пропонуємо означення економічної категорії «інвестиційна привабливість» як залучення, мобілізація та вкладення засобів у галузі економіки й інші об’єкти інвестування з урахуванням факторів, що визначають привабливість.

Отже, інвестиційна привабливість об’єктів — це інтегральна сукупність критеріїв дієвості умов і факторів, що забезпечують інтерес інвесторів у вкладенні капіталу.