Денисенко М.П. Основи інвестиційної діяльності (2003)

2.4. Оцінка привабливості регіонів і планування інвестицій

Важливий розділ державної інвестиційної політики - це її регіональний аспект. Для ефективного впливу регіонів на вирішення місцевих інвестиційних проблем потрібне повноцінне функціонування системи місцевого самоврядування і перш за все - достатнє економічне та фінансове забезпечення.

Порядок, методи й терміни вирішення цих проблем, включаючи завдання залучення інвестицій, було б доцільно передбачити в концепції державної регіональної політики.

Відсутність у минулому власної регіональної політики призвела до виникнення значних диспропорцій у територіальній структурі національної економіки, неефективного використання переваг територіального поділу праці, природно-ресурсного та науково-виробничого потенціалу, надмірного забруднення навколишнього природного середовища у багатьох регіонах.

Стратегічний курс держави розрахований на тривалу перспективу і передбачає послідовне розв'язання таких великомасштабних завдань:

- структурна перебудова економіки регіонів із надмірною концентрацією підприємств важкої індустрії та складною екологічною обстановкою. Це насамперед населені пункти Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Луганської областей, міста Київ, Харків, Одеса, Кривий Ріг, Маріуполь та Макіївка;

- розвиток експорто- та імпортозамінних виробництв у регіонах, де для цього є сприятливі умови. Це передусім регіони, що мають вигідне транспортно-географічне положення, а також необхідний економічний та науковий потенціал;

- сприяння більш повній зайнятості населення в регіонах шляхом створення робочих місць у галузях, що розвиваються, у споживчій сфері та організаціях ринкової інфраструктури;

- істотне оздоровлення навколишнього середовища в промислових центрах Донбасу, Придніпров'я, Прикарпаття, а також у населених пунктах, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;

- повніше використання рекреаційних ресурсів Криму, узбережжя Чорного та Азовського морів, Карпат, сприятливих за кліматичними й природними факторами населених пунктів Волинської, Вінницької, Полтавської, Черкаської та інших областей; створення в них розгалуженої мережі транспортних комунікацій, об'єктів соціальної, виробничої інфраструктури та інших об'єктів сучасного сервісу з метою формування в майбутньому високорозвинених рекреаційно-туристичних, оздоровчо-лікувальних комплексів загальнодержавного та міжнародного значення;

- послідовне здійснення програм комплексного облаштування депортованих народів, які повертаються на місця традиційного проживання;

- забезпечення населення якісною питною водою й припинення скидання неочищених стічних вод у водойми та ріки, поліпшення демографічної ситуації з метою усунення негативних наслідків, пов'язаних із високою смертністю і низькою народжуваністю.

Метою інвестування є здійснення ряду заходів, спрямованих на досягнення структурних перетворень у галузях економіки, забезпечення пріоритетного розвитку соціальної та виробничої інфраструктури, ефективне використання виробничих потужностей будівельної індустрії, зміцнення економічного потенціалу регіону.

Інвестиційна програма соціально-економічного розвитку регіонів має розроблятися на основі пропозицій райдержадміністрацій, місцевих Рад, які визначають напрямки розвитку території, проблеми міста, села, галузей соціальної сфери.

Обсяги державних централізованих інвестицій за рахунок Державного бюджету виділяються Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України обласним, міським та районним державним адміністраціям (по підвідомчому їм господарству) після затвердження програми економічного й соціального розвитку України.

Обсяги централізованих інвестицій за рахунок Державного бюджету й іноземних інвестицій повідомляються підпорядкованим структурам обласною держадміністрацією чи управлінням економіки, а обсяги інвестицій за рахунок коштів місцевих бюджетів формуються районними держадміністраціями. Економічними управліннями райдержадміністрацій аналізується також і підготовка пропозицій до проектів планів підприємств та організацій, що подаються на розгляд місцевих органів влади й самоврядування згідно з чинним законодавством, з метою оцінки відповідності цих показників загальній концепції соціально-економічного розвитку регіону, цільовим місцевим програмам.

Як вказувалося в підрозділі 1.1, важливе місце в регіональному аспекті відводиться оцінці інвестиційної привабливості.

Створення сприятливого інвестиційного клімату - один із головних засобів забезпечення умов виходу України з економічної кризи, підвищення якісних показників економічної діяльності окремих підприємств та економіки в цілому. Тому необхідність оцінки інвестиційної привабливості окремих територій і регіонів країни стає пріоритетним питанням сьогодення. Органи місцевого самоврядування можуть проводити таку оцінку самостійно і використовувати отримані результати в розробці плану реструктуризації регіону. Це допоможе їм залучити інвесторів, поєднавши комерційні інтереси обох сторін стосовно таких напрямів, як: поповнення бюджету, створення позабюджетних фондів, соціального захисту населення, а також екологічної безпеки території.

Для виконання цих робіт можна використати методику оцінки інвестиційної привабливості регіону І. О. Бланка, що дає уявлення як вітчизняним, так і закордонним інвесторам про розвиток регіональних підприємств.

За методикою І. О. Бланка [111] інвестиційна привабливість регіонів України оцінюється на основі ранжування за такими п'ятьма показниками:

- рівень загальноекономічного розвитку регіону;

- рівень розвитку інвестиційної інфраструктури регіону;

- демографічна характеристика регіону;

- рівень розвитку ринкових відносин і комерційної інфраструктури регіону;

- рівень криміногенних, екологічних й інших ризиків.

Для характеристики окремих сторін інвестиційної привабливості регіонів рекомендується використати такі показники:

- рівень загальноекономічного розвитку регіону, з допомогою якого вивчається потенційна потреба в обсягах інвестування, можливість формування інвестиційних ресурсів за рахунок власних джерел, соціальна ємність регіонального ринку;

- рівень розвитку інвестиційної інфраструктури регіону та можливості швидкої реалізації інвестиційних проектів;

- демографічна характеристика регіону та потенційний обсяг попиту населення на споживчі товари й послуги, а також можливості залучення кваліфікованої робочої сили у виробництва, що інвестуються;

- рівень розвитку ринкових відносин і комерційної інфраструктури регіону й ставлення місцевих органів самоврядування до розвитку ринкових реформ і створення відповідного підприємницького клімату;

- рівень криміногенних, екологічних та інших ризиків і ступінь безпеки діяльності в регіоні.

За результатами оцінки розраховано інтегральний індекс інвестиційної привабливості регіонів та виділено чотири групи регіонів за ступенем інвестиційної привабливості, які подаються в табл. 2.5.

Оцінка інвестиційної привабливості регіонів України відкриває нові можливості ефективної інвестиційної діяльності. За найбільш обґрунтованою диверсифікацією інвестиційної діяльності на сучасному етапі така оцінка дозволяє:

- розробити інвестиційну стратегію багатьох компаній і фірм на довгострокову перспективу з урахуванням регіональних чинників;

- погодити стратегію з потенціалом регіональних споживчих ринків і ринків виробництва;

- враховувати можливий період реалізації інвестиційних проектів в окремих регіонах [110].

Далі аналізуються та узагальнюються проекти програм, що підлягають погодженню з місцевими органами влади стосовно підприємств і організацій, розташованих на територіях регіонів, з точки зору відповідності цих показників загальній концепції їх розвитку, цільовим комплексним регіональним програмам, в яких передбачається вирішення певних соціальних та екологічних проблем, прогресивні структурні зміни. Потреба в об'єктах соціальної інфраструктури визначається на основі нормативів раціональної забезпеченості ними і зіставляється з їх наявною кількістю.

З урахуванням лага інвестицій визначаються обсяги введення в дію основних виробничих і невиробничих фондів, потужностей на підприємствах та об'єктах соціально-культурної сфери, а також обсяги незавершеного будівництва. Обсяги інвестицій і введення в дію потужностей соціальної інфраструктури наводяться у розрізі кожного об'єкта (житловий будинок, школа, дитячий садок, лікарня і т. ін.).

Таблиця 2.5

Типізація регіонів України за рівнем інвестиційної привабливості за станом на 01.01.2000 року [112, с. 46-47]

Г рупи регіонівРегіониВеличина інтегрального індексу інвестиційної привабливостіВеличина індексу рен­табельності інвестиційВеличина (індекс) іно­земної інвестиційної активності
Регіони пріоритетної інвестиційної привабливостіКиївська область2,031,754,44
Дніпропетровська1,181,340,34
Донецька1,170,661,02
Харківська1,171,610,59
Запорізька1,080,821,22
АР Крим1,080,820,66
Регіони достатньо високої інвестиційної привабливостіЛуганська0,930,940,51
Львівська0,930,870,54
Одеська0,891,430,56
Полтавська0,870,740,90
Регіони середньої інвестиційної приваб­ливостіВінницька0,841,912,22
Житомирська0,810,200,44
Закарпатська0,810,390,88
Сумська0,780,410,17
Миколаївська0,781,010,22
Черкаська0,780,720,20
Чернігівська0,780,620,59
Регіони низької інвестиційної привабливостіВолинська0,771,080,42
Івано-Франківська0,770,600,24
Кіровоградська0,760,680,24
Рівненська0,761,480,66
Тернопільська0,710,390,63
Херсонська0,700,260,51
Хмельницька0,660,190,27
Чернівецька0,630,380,24
Узагальнюються показники обсягів інвестицій в основний капітал на будівництво об'єктів соціальної сфери, що подаються підприємствами й організаціями для погодження в розрізі галузей. Це дозволяє розрахувати прогноз загальних обсягів інвестицій в основний капітал на житлове й комунальне будівництво, освіту, культуру й охорону здоров'я. З урахуванням лага інвестицій в основний капітал визначаються обсяги введення в дію основних фондів та потужностей по об'єктах соціально-культурної сфери.

Розробляючи інвестиційні підпрограми соціально-економічного розвитку регіону, необхідно враховувати обсяги бюджетних коштів для реалізації пріоритетів обласної програми (АР Крим), спрямованих насамперед на здійснення структурної перебудови економіки за адресним принципом, інвестування в інноваційні технології, надання переваги завершенню раніше розпочатих будов, технічному переозброєнню та реконструкції діючих підприємств.

При здійсненні інвестиційної діяльності слід створювати у регіоні сприятливі умови для цільового залучення вітчизняних та іноземних інвестицій, стимулювати надходження коштів підприємств і населення шляхом надання субсидій за рахунок місцевих бюджетів, звільнення від податків коштів підприємств, що спрямовуються на розвиток виробництв, надання пільгових кредитів громадянам на житлове будівництво, об'єднання на договірній основі коштів підприємств і місцевих рад, надання місцевих позик тощо.

З метою забезпечення збалансованості капітального будівництва, визначення оптимальної 'потреби в будівельних матеріалах здійснюються балансові розрахунки наявності й рівня використання потужностей будівельних організацій, підприємств промисловості будівельних матеріалів з урахуванням їх введення та вибуття у прогнозованому періоді.

Інформаційною осново^ для проведення аналізу і необхідних розрахунків у сфері інвестування є державна статистична звітність учасників інвестиційно-будівельного комплексу, матеріали проектних організацій, окремі вихідні дані обласного управління економіки, інформація, що міститься у державних галузевих програмах тощо.

Основні показники підпрограми капітального будівництва доцільно складати за формою 2.13:

Форма 2.13

Основні показники програми капітального будівництва [55, с. 54, 55]

ПоказникиОдиниця виміруРокиГр.Зу % до гр. 2
Загальний обсяг інвестицій за рахунок усіх джерел фінансування (у фактичних цінах) - всьогомлн грн
В тому числі на будівництво об'єктів:
виробничого призначення
невиробничого призначення
Із загального обсягу інвестицій на будівництво об'єктів виробничого призначення по галузях:
промисловість
будівельна індустріямлн грн
транспорт
зв'язок
Із загального обсягу інвестиції на будівництво об'єктів невиробничого призначення по галузях:
житлове будівництво
комунальне господарство
освіта
культура
охорона здоров'я і соціальне забезпечення
фізична культура й спорт
інші галузі
Із загального обсягу інвестиції по джерелах фінансування:
державний бюджет
місцевий (міський) бюджет
кошти підприємств і організацій
кошти населення
іноземні інвестиції
інші залучені кошти
Обсяг інвестицій на фінансування заходів по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС
Обсяг інвестицій на заходи, пов'язані з облаштуванням депорто­ваних народів
Введення в дію виробничих потужностей і об'єктів виробничої інфраструктури за рахунок усіх джерел фінансуванняу відпо­відних одиницях
Виробництво конструкцій і будівельних матеріалів:
конструкції та вироби залізобетонні (за виключенням стінових матеріалів)тис. м3 виробів
конструкції великопанельного домобудуваннятис. м2 заг. площі
стінові матеріали (крім панелей)тис. штук ум. цегли
цегла будівельна
шлакоблоки
блоки з природного каменю
дрібні бетонні блоки
блоки з пористого бетону
вапно будівельнетис. т
гіпс
крейда
щебінь та гравійтис. м3
пісок
бутовий камінь
керамзит
До показників інвестування включається також перелік найважливіших будов і об’єктів - пускових, перехідних, нових за формою 2.14.

Форма 2.14

Перелік найважливіших будов і об’єктів виробничого, природоохоронного та соціального призначення по території регіону [55, с. 56]

Найменування будови (об'єкта), місцезнаходження, замовник, підрядчикРоки початку й закінчення будівництваЗагальна кошторисна вартість (у цінах на01.01.200..р.) млн грн)Проектна потужність (у відповідних одиницях)Виконано за станом на 01.01.200.-p.Залишок за станом на 01.01.200..р.Роки (періоди)
200.. р.200..р.
кошторисна вартість (млн грн)потужність (у відповідних одиницях)кошторисна вартість (млн грн)потужність (у відповідних одиницях)обсяг капіталовкладень (млн грн)ведення в дію потужностей (у відповідних одиницях)обсяг капіталовкладень (млн грн)ведення в дію потужностей (у відповідних одиницях)
1 .Пускові будови та об'єкти (перелік)
2.Перехідні будови та . об'єкти (перелік)
3.Заново споруджу­вані будови та об'єкти (перелік)
Для залучення капіталу незалежних інвесторів потрібно створити систему диференційованих податкових пільг, які б компенсували несприятливий інвестиційний клімат. До такої системи входять субсидії за рахунок державного бюджету, місцевих бюджетів на інвестування проектів у пріоритетні галузі економіки, звільнення від податків коштів підприємств, які направляються на розвиток своїх виробництв, надання пільгових кредитів громадянам на житлове будівництво, що доповнює їхні власні заощадження.

Для сталого розвитку територій доцільно знайти можливості для залучення нових джерел інвестування, насамперед довгострокових банківських кредитів, страхових, інвестиційних та інших комерційних фондів. При цьому слід передбачати гнучкий порядок становлення резервних вимог Національного банку України щодо коштів, які спрямовуються комерційними банками на довгострокове кредитування. Крім того, доцільно активізувати традиційні джерела інвестування (бюджетні кошти, державні цільові кредити, власні кошти підприємств різних форм господарювання, ресурси позабюджетних фінансових установ).

Регіони беруть недостатню участь у залученні інвестицій. З метою активізації цього процесу необхідно створити рівні для всіх населених пунктів умови формування та використання місцевих фінансових ресурсів на цілі інвестування, що потребує, зокрема, певного коригування бюджетної та податкової політики.

У регіонах слід створити централізовані фонди довгострокових кредитів для фінансування пріоритетних об’єктів, сформувати фонди за рахунок частки амортизаційних відрахувань підприємств із видачею довгострокових зобов’язань Національного банку України з наступним погашенням за рахунок повернення позики та сплати пільгових процентів.

«Безкоштовне» бюджетне фінансування залишається в минулому, і стає актуальним питання про залучення фінансових ресурсів на ринку капіталів для вирішення соціально-економічних проблем розвитку регіонів.

З метою зменшення обсягів понаднормативного незавершеного будівництва необхідно провести експертизу недобудованих чи законсервованих будівель або об’єктів, а фінансові ресурси повинні бути використані при створенні ринку інвестицій. Для проведення експертизи будівель потрібно задіяти місцеві ради, тому що вони більш поінформовані про те, де матеріально технічні ресурси використовуються ефективніше.