Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність (2004)

1.5. Розробка стратегічних напрямків інвестиційної діяльності

Інвестиційна діяльність компанії чи фірми представляє собою досить тривалий час і тому має здійснюватися з урахуванням певної перспективи. Формування напрямків цієї діяльності з урахуванням перспективи представляє процес розробки інвестиційної стратегії.

Отже, інвестиційна стратегія — це процес формування системи довгострокових цілей інвестиційної діяльності та вибір найбільш ефективних шляхів їх досягнення на базі прогнозування умов здійснення цієї діяльності, кон’юнктури інвестиційного ринку як у цілому, так і на окремих його сегментах.

Ринкові умови, що швидко змінюються, недосконалість та змінність законодавчої бази, інфляційні процеси та криза неплатежів вимагають гнучкого підходу до формування інвестиційної стратегії.

Вихідною передумовою формування інвестиційної стратегії є загальна стратегія економічного розвитку компанії. По відношенню до неї інвестиційна стратегія носить підлеглий характер і має узгоджуватися з нею за цілями та етапами розвитку. Таким чином, інвестиційна стратегія має розглядатися як найважливіший фактор забезпечення ефективного розвитку компанії у відповідності до з вибраною нею загальною економічною стратегією.

Процес формування інвестиційної стратегії підприємства проходить певні етапи:

1) визначення періоду реалізації інвестиційної стратегії:

- передбачуваність розвитку економіки в цілому та інвестиційного ринку зокрема;

- тривалість періоду, прийнятого для відповідної базової стратегії підприємства;

- галузеву належність підприємства;

- розмір підприємства, його потужність, темпи розвитку;

2) визначення стратегічних цілей інвестиційної діяльності:

- завдання забезпечення приросту капіталу;

- підвищення рівня прибутковості інвестицій і суми доходу від їх вкладання;

- зміну пропорцій у структурі реального й фінансового інвестування;

- удосконалення технологічної й відтворювальної структури капітальних вкладень;

- удосконалення галузевої й регіональної спрямованості інвестиційних програм;

3) розробка найбільш доцільних шляхів реалізації стратегічних цілей інвестиційної діяльності:

- напрямів

- інвестиційних

4) конкретизація інвестиційної стратегії за періодами її впровадження передбачає встановлення послідовності та строків досягнення окремих цілей та завдань через:

- розвитку

- інвестування

5) оцінювання розробленої інвестиційної стратегії:

- стратегією

- окремих

- відповідність

- можливості впровадження інвестиційної стратегії з урахуванням наявного ресурсного потенціалу, фінансових

- при цьому розглядаються рівні основних інвестиційних ризиків і можливі фінансові наслідки для підприємства, шляхи їх компенсації:

- зовнішньоекономічних проведення

Інвестиційну стратегію слід розглядати і як процес стратегічного управління інвестиційною діяльністю, який включає в себе: У тактичне управління інвестиційною діяльністю шляхом формування інвестиційного портфелю компанії;

- оперативне управління інвестиційною діяльністю через оперативне керування окремими інвестиційними проектами

та програмами. (Елементи оперативного управління реалізацією інвестиційних проектів та програм ґрунтовно висвітлені автором у 7 темі посібника).

Інвестиційний портфель — це визначена сукупність об’єктів фінансового га реального інвестування, яка формується відповідно до попередньо розробленої інвестиційної стратегії, залежно від інвестиційних цілей.

За теперішніх умов портфель може формуватися як сукупність певної кількості об’єктів реального чи фінансового інвестування

Головною метою інвестиційного портфеля є забезпечення реалізації інвестиційної стратегії компанії шляхом підбору найбільш ефективних та безпечних об’єктів інвестування.

Теорія інвестиційного портфеля була розроблена американським вченим Марковіцем [15], який визначав зміст портфелю як способу вкладання інвестором своїх заощаджень у різні види активів та Уїльямом Шарпом [17, 18], який визначає послідовність формування інвестиційного портфелю, а саме:

- вибір інвестиційної політики;

- аналіз ринку цінних паперів;

- формування портфеля цінних паперів.

Інвестиційний портфель формується відповідно до інвестиційної стратегії (політики) з урахуванням таких чинників:

-фінансові можливості інвестора (наявність внутрішніх джерел фінансування);

-можливість залучення зовнішніх джерел фінансування, вітчизняних та іноземних;

- інвестиційний клімат;

-кон’юнктура інвестиційного ринку;

-особливості інвестиційної стратегії (рівень агресивності інвестиційної стратегії, схильність інвестора до ризику, спроможність ефективно управляти портфелем).

Інвестиційні портфелі класифікуються за багатьма ознаками в залежності від цілей, які переслідує інвестор, див. табл. 1.1:

Таблиця 1.1.

Ознака класифікаціїХарактеристика інвестиційних портфелів
Мета інвестування- формування заради отримання прибутку - з метою збереження капіталу

- з метою приросту капіталу

- з метою забезпечення резервів

- з метою підтримки ліквідності

- з метою розширення економічного впливу

- з метою спекуляції
Вид- портфелі ЦГТ - портфелі реальних інвестицій

- депозитарні портфелі

- іпотечні портфелі - валютні

- кредитні - портфелі іноземних інвестицій

- комбіновані
Рівень ризику- без ризикові - з мін. ризиком

- із середнім ризиком

- високо ризикові

- авантюрні
За спеціалізацією портфеля- галузеві - регіональні

- загально - державні

- муніципальні

- портфелі іноземних інвестицій
За способами управління- фіксований - керований
Формування інвестиційного портфеля має здійснюватися за такими принципами:

1) принцип відповідність складу портфеля до інвестиційної стратегії компанії;

2) принцип забезпечення відповідності портфеля інвестиційним ресурсам;

3) принцип оптимізації співвідношення доходності та ризику;

4) принцип оптимізації співвідношення доходності та ліквідності;

5) принцип керованості інвестиційним портфелем.

Процес формування інвестиційного портфеля має здійснюватися в такій послідовності:

1. Визначення основних цілей інвестиційної політики.

2. Визначення термінів придбання й зберігання цінних паперів у портфелі.

3. Визначення видів цінних паперів, із яких планується сформувати портфель.

4. Визначення структури інвестиційного портфеля і його складових величин.

5. Визначення класифікації й принципів створення інвестиційного портфеля.

6. Диверсифікація складових частин портфеля.

7. Формування механізмів страхування від ризику.

8. Схеми управління інвестиційним портфелем.

9. Оцінка доходності, ризику й ліквідності інвестиційного портфеля.

10. Оптимізація оподаткування цінних паперів інвестиційного портфеля.

11. Юридичні питання.

12. Кінцева оптимізація структури інвестиційного портфеля за встановленими критеріями доходності, ризику та ліквідності.