Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність (2004)

3.4. Фондова біржа

Фондова біржа — це акціонерне товариство, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно до Закону України “Про цінні папери та фондову біржу”, інших актів законодавства України, статуту і правил фондової біржі.

Фондову біржу може бути створено не менш як 20 засновниками — торговцями цінними паперами, які мають дозвіл на здійснення комерційної й комісійної діяльності по цінних паперах за умови внесення ними до статутного фонду не менш як

10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Фондова біржа — організація, яка створюється без мети отримання прибутку та займається виключно організацією укладання угод купівлі та продажу цінних паперів та їх похідних. Вона не може здійснювати операції з цінними паперами від власного імені та за дорученням клієнтів, а також виконувати функції депозитарію. Фондова біржа працює за такими принципами:

- перевірка якості й надійності цінних паперів;

- встановлення на основі аукціонної торгівлі єдиного курсу на однакові цінні папери одного емітенту;

- гласність біржових операцій.

Фондова біржа виконує такі функції.

- відкриває доступ підприємствам до позичкового небанківського капіталу;

- координує розміщення державних цінних паперів;

- забезпечує переміщення фінансового капіталу з однієї сфери діяльності в іншу;

- впорядковує ринкові відносини з приводу обігу фінансових інструментів.

Діяльність фондової біржі припиняється у тому разі, коли число її членів стало менше 10. Якщо у фондовій біржі залишилося 10 членів, її діяльність припиняється у разі неприйняття нових членів протягом шести місяців. Діяльність фондової біржі припиняється відповідно до законодавства* України про акціонерні товариства та інші види господарських товариств [1]. Основними учасниками фондових бірж є:

Брокерські компанії — це компанії, що здійснюють цивільно-правові угоди щодо цінних паперів, які передбачають оплату цінних паперів проти їх поставки новому власнику на підставі договорів дорученій чи комісії за рахунок своїх клієнтів.

Дилерські компанії — це компанії, що здійснюють цивільно-правові угоди щодо цінних паперів, які передбачають оплату цінних паперів проти їх поставки новому власнику від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу третім особам.

Маклери - це особи, які виступають посередниками при укладання угод на біржі.

Залежно від виду торгівельної діяльності члени біржі поділяються на чотири категорії:

- брокер-комісіонер збирає у брокерських фірм заявки клієнтів, доставляє їх в зал біржі і відповідає за їх виконання;

- біржовий брокер виконує доручення інших брокерів;

- біржовий грейдер здійснює операції лише за власний рахунок, правилами біржі,йому заборонено виконувати розпорядження клієнтів;

- “спеціаліст” виконує три основні функції: здійснює виконання заявок з певними групами цінних паперів, діючи при цьому, як брокер; діє як ділер, тобто купує та продає цінні папери за власний рахунок; виконує завдання підтримки стабільності на ринку певних цінних паперів шляхом компенсації тимчасових дисбалансів попиту та пропозиції. Спеціаліст є центральною фігурою на фондовій біржі.

Усі операції на фондовій біржі поділяють на: касові (спотові) та строкові.

Касова угода (спотова) — її особливість у тому, що цінні папери оплачуються та передаються покупцю, як правило, в день угоди або протягом 1-3 днів. Ринок таких угод називається касовим (спотовим), а ціна касовою (спотовою). Ці угоди передбачають первинне розміщення цінних паперів та їх вторинний перепродаж. До первинного розміщення через біржу приймаються цінні папери, які пройшли лістинг (експертизу) в експертній групі біржі. Вторинний перепродаж цінних паперів заключається в наступному:

- угоди здійсшоються за паперами, які котуються на біржі;

- котування складається виходячи з реальних біржових цін попиту та пропозиції;

- доручення брокерам на покупку та продаж цінних паперів даються у формі наказу.

Угоди, які мають предмет поставки активу у майбутньому називаються строковими. Предметом строкових угод можуть бути будь-які активи. До строкових угод відносять: опціони, ф’ючерси, варанти.

З точки зору строків виконання опціони поділяють на:

- Американський опціон, який може бути виконаний у будь-який день до закінчення строку контракту.

- Європейський опціон, який здійснюється лише в день закінчення строку контракту.

Першими фондовими біржами у світі були Амстердамська біржа (1602 p.), Лондонська (1770 p.), Нью-Йоркська біржа (1792 p.). Спочатку розвиток бірж був пов’язаний з ростом державного боргу, тому що вкладені в облігаційні позики капітали

могли перетворюватися в гроші. Після того, як з’явилися перші акціонерні товариства, об’єктом біржового обороту стають акції.

Сьогодні у світі налічується близько 200 фондових бірж, об’єднаних у Міжнародну федерацію фондових бірж. Найбільшими з них є фондові біржі Нью-Йорка, Лондона та Токіо — на них припадає до 60% загальносвітового обсягу торгівлі цінними паперами. У кожній країні існує своя інтернаціональна, історично сформована система бірж. З огляду на роль, яку відіграють біржі у національних фінансово-інвестиційних системах, можна виділити країни з моно- і поліцентричною організацією фондових бірж (див. табл. 3.4.

Таблиця 3.4.

Кількість фондових бірж в окремих країнах світу

Кількість фондо­вих бірж в окремих країнах світуКраїна
1.Австралія, Австрія, Угорщина, Греція, Данія, Ізраїль, Ірландія, Корея, Люксембург, Мексика, Норвегія, Чехія. Словаків. Тайвань. Терція. Нова Зеландія. ПАР
2.Венесуела. Індонезія, Єгипет, Китай, Пакистан, Португалія
3.Бельгія. Колумбія. Філіппіни. Швейцарія
4.Іспанія:
5.Аргентина. Канада
6.Велика Британія
7.(без NASDA). Франнія
8.Німеччина. Японія
9.Бразилія
10.Італія
Більше 10Індія (19 біож)
На ринку цінних паперів України дають сім фондових бірж:

1. Донецька фондова біржа;

2. Київська міжнародна фондова біржа;

3. Кримська фондова біржа.

4. Придніпровська фондова біржа.

5. Українська міжбанківська валютна біржа.

6. Українська міжнародна фондова біржа;

7. Українська фондова біржа.

їх призначення — створення та впровадження організаційної та технічної систем в Україні, які б надавали б можливість швидко та ефективно укладати й виконувати угоди купівлі-продажу цінних паперів.