Удалих О.О. Управління інвестиційною діяльністю промислового підприємства (2006)

1.4. Роль інвестицій у розвитку економічних процесів

Інвестиції відіграють ключову роль у розвитку економічних процесів. Інвестиції для підприємства — це, насамперед, основне джерело одержання прибутку, що є основою реалізації стратегічних цілей економічного розвитку підприємства. Інвестиції забезпечують просте й розширене відтворення основних фондів підприємства. Інвестиції дають можливість вирішувати завдання соціального й екологічного плану.

На загальнодержавному рівні характер економічного розвитку відображає динаміку показника чистих інвестицій. Якщо сума чистих інвестицій за певний період становить негативну величину, це свідчить про те, що виробничий потенціал держави падає, знижується обсяг випуску продукції в державі. Якщо сума чистих інвестицій нульова, виходить, що виробничий потенціал держави залишається незмінним. Позитивна величина чистих інвестицій означає, що економіка перебуває в стадії розвитку, тому що забезпечується розширене відтворення її виробничого потенціалу.

Взаємозв'язок інвестицій та економічних процесів на макроекономічному рівні (державному і регіональному) має двосторонній характер. З одного боку, формування інвестиційних

ресурсів відбувається залежно від показників економічної активності в країні, а з іншого — розподіл інвестицій забезпечує зміни в стані економіки країни, а також у розвитку екологічних і соціальних процесів.

Можна виділити такі позитивні ефекти від залучення інвестицій — економічні, соціальні, екологічні.

До економічних ефектів здійснення інвестицій відносять:

— сприяння модернізації;

— збільшення обсягів виробництва;

— підвищення рівня ринкової конкуренції;

— позитивний вплив на платіжний баланс;

— розвиток інвестиційної інфраструктури.

У процесі модернізації важливу роль відіграє впровадження сучасних виробничих технологій. Інвестори впроваджують прогресивні технології, сучасні й конкурентоздатні на світовому ринку, що сприяє технологічному розвитку виробництва, підвищенню якості продукції. Інвестори у власних інтересах впроваджують сучасну організацію праці й нові методи управління на підприємствах, що сприяє підвищенню продуктивності праці.

Підвищення продуктивності праці, впровадження сучасних технологій і введення нових потужностей як результат інвестиційного процесу, ведуть до збільшення обсягів виробництва продукції й надання послуг.

Перспективи підйому виробництва й роль у даному процесі інвестицій розглядається з погляду певної послідовності процесів: "стартові" інвестиції — пожвавлення й початок підйому виробництва"— інвестиційний підйом. Інвестиції при цьому можуть виступати також як індикатор підйому, що відбувається під впливом інших причин.

"Стартові" інвестиції необхідні для стимулювання загального пожвавлення економіки, підвищення на цій основі інвестиційної привабливості промислових виробництв. Здійснення масштабних інвестицій, відновлення й розвиток на їхній основі виробничо-технічної бази підприємств являє собою най

важливіший напрям подолання стагнації виробництва. Цей аспект передбачає інвестування життєво важливих галузей і виробництв на рівні, що не допустив би їхньої зупинки, оскільки тільки ефективні інвестиції у відновлення виробничої бази є головною умовою початку виходу із кризи. Тут необхідно виявити найбільш перспективні підприємства, так звані "точки росту".

Капітал, вкладений в "точки росту" створює зони економічного пожвавлення, розвиваючи суміжні й обслуговуючі виробництва, сприяючи формуванню інвестиційної інфраструктури, забезпечуючи виплату заробітної плати й податків і, тим самим підвищуючи купівельну спроможність населення й забезпечуючи зростання доходів бюджетів різних рівнів. Поширюючись від "точок росту", хвилі пожвавлення створюють передумови для інвестиційного підйому. Це явище, що одержало назву "довгих хвиль", уперше досліджував Н. Д. Кондратьєв, що вивчав роль інвестицій (зокрема, їхньої інноваційної форми) у розвитку промисловості [15].

Збільшення обсягу випуску продукції найбільше помітно при фінансуванні капітальних витрат. Разом з тим, більш ефективна організація виробництва, більш інтенсивна робота й інші подібні фактори можуть призвести до значного підвищення обсягів виробництва.

Інвестиції активізують ринкову конкуренцію, що є одним з факторів, які сприяють зменшенню загального рівня виробничих витрат на ринках окремих видів продукції. Поява на ринку нової конкурентоздатної продукції потребує й від інших підприємств здійснення технологічних та організаційних нововведень.

Позитивний вплив на платіжний баланс як результат здійснення інвестицій проявляється в таких формах: збільшення експорту (збільшення поставок продукції вітчизняного виробника на зовнішній ринок), економія імпорту (надходження іноземних інвестицій у вигляді устаткування й сировини), заміщення імпорту (інвестування галузей, у яких обсяг

виробництва невеликий і попит задовольняється за рахунок імпорту).

Таким чином, інвестиції відіграють найважливішу роль у розвитку економічних процесів, є одним з факторів економічного зростання й відновлення на рівні держави в цілому, на регіональному рівні й на рівні окремих підприємств.

Екологічний ефект спостерігається при інвестуванні ресурсозберігаючих технологій, виробництв по вторинній переробці відходів виробництва, очищенню води й атмосферного повітря. Екологічне інвестування спрямоване на поліпшення екологічної ситуації й недопущення подальшого забруднення навколишнього середовища.

Поряд з економічними й екологічними ефектами від вкладення інвестицій, спостерігається ефект соціальний, котрий проявляється в зниженні соціальної напруженості й загрози соціальних конфліктів через:

— створення додаткових робочих місць і скорочення безробіття;

— зростання рівня доходів населення, його купівельної спроможності;

— підвищення рівня життя населення;

— збереження кадрового потенціалу;

— збільшення соціальних виплат як наслідок зростання доходів бюджетів всіх рівнів.

Таким чином, інвестиції відіграють важливу роль у розвитку економічних процесів.

Слід зазначити, що інвестиції є категорією непостійної, на обсяг приваблюваних інвестицій впливають різні фактори внутрішнього й зовнішнього характеру.

Економічна криза в Україні зробила найбільш негативний вплив на інвестиційні процеси в країні. Так, у 2002 р. валовий внутрішній продукт в Україні становив 49 % рівня 1990 p., тоді як обсяг інвестицій в основний капітал скоротився за той же період до 33 % (рис. 1.3). Найбільш кризова ситуація спостерігалася до 1997 p., коли розмір капітальних вкладень скоротився в 4,8 раз у порівняно з базисним 1990 р. [30]. В 2003 р. ситуація трохи стабілізувалася, й індекс інвестицій в основний капітал становив 43,5 % рівня 1990 р.

На сучасному етапі розвитку інвестиційні процеси в Україні характеризуються значним відставанням інвестиційних вкладень від інвестиційних потреб, різким скороченням обсягу інвестицій, погіршенням їх технологічної й відтворювальної структури, обмеженими можливостями фінансування інвестицій з різних джерел, що негативно впливає, насамперед на відтворювальні процеси.

ydaluh003.PNG

Рис. 1.3. Індекси ВВП й інвестицій в основний капітал в Україні

Основні причини, які стримують приплив інвестицій в Україну та в окремі промислові регіони в сучасних умовах розвитку, можна згрупувати, так.

1. Економічні причини:

— низькі темпи реформування економічної системи;

— складна й негнучка податкова система;

— відсутність проробленої амортизаційної політики;

— неефективно функціонуюча банківська система;

— недосконалий бюджет;

— обмежені можливості використання інструментів фондового ринку;

— неефективний процес приватизації;

— нестійкість курсу національної грошової одиниці;

— недостатній розвиток малого й середнього бізнесу;

— високий рівень тіньової економіки, корупції й економічній злочинності.

2. Політико-правові причини:

— наявність протиріч між виконавчими й законодавчими галузями влади, деструктивні дії політичних сил, що підривають ринкові перетворення;

— недосконалість правової бази, відсутність логічно завершеного системного законодавчого забезпечення економічних процесів, зокрема інвестиційній діяльності;

— нестабільність законодавства, внесення невмотивованих змін і доповнень у правові акти;

— недостатня правова база захисту інвестицій.

3. Організаційні причини:

— відсутність сучасної системи організації державного управління економічними процесами з використанням нових стилів і методів управління;

— відсутність системного інформаційного забезпечення інвестиційної діяльності;

— нерозвиненість ринкової інфраструктури.

4. Соціально-психологічні причини:

— корупція й бюрократія при вирішенні питань здійснення інвестиційної діяльності;

— безвідповідальність українських підприємств-партнерів;

— низька підприємницька активність населення.

У сукупності усі ці причини ведуть до становлення несприятливих умов здійснення інвестиційної діяльності в Україні. За даними журналу "Euromoney", у рейтингу країн, привабливих для інвестицій, Україна займає місце в останній чверті із 169 країн світу, а в підготовленому дослідницькою групою "Business risk international" списку "небезпечних для інвестування” країн перебуває в першій третині [5]. Це

підтверджує необхідність активізації інвестиційної діяльності на різних рівнях управління. Виявляється, що нераціонально розраховувати тільки на ринковий механізм, який по суті, є саморегулюючою й самонастроювальною системою і в кризовій ситуації не в змозі автоматично забезпечити ефективність інвестиційних процесів. Необхідно розробити ефективну системи управління інвестиційною діяльністю підприємства, спрямовану на максимізацію ефективності інвестиційної діяльності й мінімізацію ризиків, що супроводжують інвестування.