Канєва Т.В. Бухгалтерський облік у бюджетних установах (2004)

2.1.1. Принципи і порядок бюджетного асигнування

Бюджетні установи здійсняють свою діяльність за рахунок коштів відповідного бюджету. Асигнування - це повноваження, яке надано розпорядникові бюджетних коштів на взяття зобов'язань та витрачання бюджетних коштів на конкретну мету в процесі виконання кошторису установи, наданого відповідно до бюджетного призначення. Асигнування на проведення видатків бюджетні установи одержують із певного бюджету залежно від відомчої підпорядкованості, територіального розташування, функції, яку виконує дана установа, та доцільності внесення видатків у відповідний бюджет.

Асигнування бюджетних установ ґрунтується на певних принципах:

1. Асигнування здійснюється відповідно до затвердженого належним чином кошторису та має плановий характер.

2. Асигнування виділяються в міру виконання установою плану з урахуванням раніш отриманих коштів.

3. Видатки проводяться в межах, затверджених кошторисом, не дозволяється проводити видатки, не передбачені кошторисом.

4. Видатки згідно з кошторисом повинні бути обґрунтованими за видами і напрямками бюджетних асигнувань.

5. Бюджетні асигнування мають цільовий характер, що забезпечується за допомогою єдиної бюджетної класифікації.

6. Сувора економія у витрачанні бюджетних коштів.

Бюджетні установи, що утримуються за рахунок коштів Державного бюджету, отримують асигнування через бюджетні рахунки, які відкриваються в органах Державного казначейства відповідно до наказу Державного казначейства України «Про порядок відкриття рахунків у національній валюті в органах Державного казначейства» від 02.12.2002 р. № 221. Для обліку операцій з виконання загального фонду кошторисів розпорядникам коштів бюджетів за відповідними кодами бюджетної класифікації видатків відкриваються реєстраційні рахунки.

Для зарахування коштів без зазначення кодів функціональної класифікації видатків, які підлягають подальшому перерахуванню на особові та реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства України (далі - ДКУ), розпорядникам бюджетних коштів (крім розпорядників третього ступеня) відкриваються зведені особові рахунки.

Для зарахування коштів, які підлягають подальшому розподілу та перерахуванню конкретному розпорядникові бюджетних коштів (одержувачеві), в органах ДКУ розпорядникам бюджетних коштів (крім розпорядників третього ступеня) відкриваються особові рахунки.

Асигнування бюджетних установ здійснюється відповідно до наказу ДКУ «Про затвердження Порядку касового виконання державного бюджету за видатками» № 3 від 22.01.2001 р.

Головні розпорядники бюджетних коштів, згідно із встановленим порядком, до початку бюджетного року визначають мережу розпорядників коштів нижчого рівня на відповідній території (на рівні області). Розпорядники коштів третього ступеня та одержувачі включаються до мережі головних розпорядників, якщо вони отримують кошти безпосередньо від них.

Одержувачі коштів бюджету - це підприємства, що не мають статусу бюджетних і отримують кошти безпосередньо від розпорядників коштів бюджету.

За 15 днів до початку бюджетного року головні розпорядники подають ДКУ підготовлений список мережі установ та організацій, які отримують кошти з державного бюджету за рік. Узагальнену інформацію ДКУ доводить до управлінь ДКУ в АРК, областях, містах Києві та Севастополі.

Розпорядники бюджетних коштів другого ступеня подають управлінням ДКУ дані про мережу розпорядників бюджетних коштів третього ступеня та одержувачів по територіях. Управління ДКУ звіряють отримані дані з інформацією від ДКУ, узагальнюють її, групують за територіями (район, місто) та доводять до відповідних відділень ДКУ мережу установ та організацій, які отримують кошти з державного бюджету за рік.

Управління передають узагальнені дані про мережу розпорядників бюджетних коштів третього ступеня та одержувачів до ДКУ, де і створюється єдина база даних про мережу розпорядників бюджетних коштів.

Міністерство фінансів України (далі - МФУ) у визначений термін надсилає затверджений річний розпис призначень державного бюджету та розпис асигнувань загального фонду державного бюджету ДКУ. Останнє протягом трьох робочих днів доводить витяги з річного розпису призначень державного бюджету та помісячного розпису асигнувань загального фонду до головних розпорядників, що і є підставою для затвердження у певному порядку кошторисів і планів асигнувань.

Головні розпорядники протягом трьох робочих днів після отримання витягу з розпису бюджету відповідно до мережі подають ДКУ розподіл показників зведених кошторисів доходів і видатків та зведених планів асигнувань із загального фонду бюджету в розрізі розпорядників коштів нижчого рівня за територіями. Якщо виникає невідповідність кошторисів і планів асигнувань та витягу відповідних органів ДКУ, розпорядники коштів повинні узгодити кошторис і план асигнувань з витягом.

ДКУ протягом трьох робочих днів узагальнює одержані дані, формує річний розпис призначень державного бюджету та помісячний розпис асигнувань загального фонду за територіями в розрізі розпорядників коштів нижчого рівня для кожного управління ДКУ.

Управління ДКУ протягом трьох робочих днів витяги з річного розпису призначень державного бюджету та помісячного розпису асигнувань за територіями доводить до розпорядників коштів.

Розпорядники коштів протягом трьох робочих днів після отримання витягу з розпису подають затверджені кошториси і плани асигнувань відповідним органам ДКУ, де вони звіряються із даними казначейського обліку.

На підставі бюджетних призначень складаються пропозиції про виділення коштів із загального фонду бюджету в розрізі головних розпорядників загальною сумою, а в разі необхідності - із зазначенням сум за функціями державного бюджету. Затверджені пропозиції реєструються ДКУ. Щоденно ДКУ, з урахуванням наявних коштів, готує розпорядження про виділення коштів у розрізі головних розпорядників. Головному розпорядникові відкриваються зведені особові рахунки (особові рахунки) для зарахування виділених коштів.

Пропозиції про виділення коштів - це короткострокові планові показники, які регламентують виділення коштів розпорядникам (головним та другого ступеня).

При цьому кошти, зараховані на зведені особові рахунки на підставі розподілу головного розпорядника, зараховуються на відповідні особові рахунки. Після чого, згідно з розподілом коштів розпорядника третього ступеня, ці кошти зараховуються на відповідні реєстраційні рахунки. Виписка з особового рахунка (зведених особових рахунків) надається головному розпорядникові, на підставі якої протягом одного робочого дня він готує розподіл коштів та платіжне доручення на перерахування коштів. Розподіл коштів складається за територіями, підписується головним розпорядником, скріплюється відбитком печатки та реєструється в органі ДКУ у журналі реєстрацій. Цей розподіл перевіряється ДКУ на відповідність сум затвердженим пропозиціям, кошторисам та планам асигнувань. Перевірені розподіли групуються за територіями, після чого складаються реєстри на здійснення видатків. На підставі розподілу та реєстру складається розпорядження на перерахування коштів. На підставі ж розпорядження складається платіжне доручення на переказ коштів державного бюджету.

Відповідно до отриманих реєстрів та наявних коштів управління зараховує кошти на особові рахунки розпорядникові другого ступеня для подальшого їх розподілу, (зарахування на реєстраційні рахунки).

Розпорядник коштів другого ступеня протягом одного робочого дня після отримання виписок з особових рахунків, що підтверджують зарахування коштів, розподіляє кошти (готує платіжні доручення). Відповідальність за несвоєчасний розподілення та надання платіжних доручень несуть розпорядники бюджетних коштів та їх отримувачі.