Багрова І.В. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств (2004)

2.2. Зміст та особливості здійснення підприємствами зовнішньоекономічних торговельних операцій

Торговельні операції в зовнішньоекономічній діяльності

Загальновідомо, що близько 80% зовнішньоекономічних операцій припадає діяльності на здійснення торговельних операцій.

Економічну сутність торгівлі визначають, по-перше, як перерозподіл результатів людської праці від однієї стадії виробництва до іншої, і, по-друге, як передачу товарів від виробників споживачам. Торговельні операції здійснюються з різними цілями, що обумовлює їх розмаїття в зовнішньоекономічній діяльності.

Отже, торгівлю класифікують:

1) за територіальним принципом на зовнішню і внутрішню;

2) за товарним потоком на - експортну та імпортну.

Форми і методи міжнародної торгівлі складалися на світовому ринку під впливом різноманітних чинників, тому вони відрізняються великим розмаїттям, що позначається на зовнішньоекономічній діяльності і ринковій

взаємодії підприємств різних форм власності. Розрізняють такі види зовнішньої торгівлі:

1. Торгівля готовою продукцією.

2. Торгівля комплектним устаткуванням.

3. Торгівля товарами у розібраному вигляді.

4. Торгівля машинами, що були у вжитку.

5. Торгівля сировинними товарами.

6. Прямий продаж.

7. Зустрічна торгівля.

Міжнародні постачання готової продукції є найбільш поширеною формою торгівлі. її обсяг складає майже половину загального обсягу світової торгівлі. Характерною рисою такої торгівлі є постачання зібраної цілком продукції, готової до використання споживачами. Успішно застосовуються і такі форми, як торгівля виробами машинобудування в розібраному вигляді; торгівля товарами, що були у вжитку; продаж послуг, які підвищують конкурентоспроможність товару до необхідного рівня.

Під комплектним устаткуванням розуміють певний набір машин і механізмів, які у комплексі забезпечують повний технологічний цикл промислового виробництва. До середини 90-х років ця форма збуту продукції досягла приблизно 30% від загального обсягу торгівлі.

Торгівля товарами у розібраному вигляді приваблива для експортерів тим, що, постачаючи вузли і деталі для складання машин у покупця, вони користуються такими перевагами:

• заощаджують на транспортних витратах, тому що транспортування готових виробів дорожче ніж транспортування вузлів і деталей вроздріб;

• заощаджують на митних витратах (мито на вивезення товарів у зібраному вигляді приблизно на 10-20% вище ніж на окремі вузли і деталі).

Проте цей вид торгівлі пов'язаний із рядом складностей технічного і комерційного плану. Конструкція машин і технологія їх виготовлення повинна забезпечувати повну взаємозамінність вузлів і деталей, щоб виключити необхідність їх підгонки на місці складання, а також враховувати кваліфікацію спеціалістів-складальників і експлуатаційні умови фірм-користувачів. Цей вид торгівлі потребує суворого дотримання регулярності і комплектності постачань для забезпечення безперервного складального процесу.

Торгівля товаром, що був у вжитку (зокрема, обладнанням) являє собою постачання зношеного устаткування, і також є однією з форм реалізації продукції. Предметами такого постачання можуть бути літаки, автомашини, верстати, спеціальне технічне обладнання. Використання такого устаткування залишається протягом певного періоду часу економічно вигідним на дрібних підприємствах або в країнах, що розвиваються.

Специфіка торгівлі сировинними товарами полягає в укладенні великих обсягів угод та значній частці у відпускній ціні витрат на транспортування і збереження товару, у раптових і сильних коливаннях цін, викликаних не стільки виробничими витратами, скільки змінами попиту і пропозиції. Сировинні торговельні компанії спеціалізуються, як правило, на торгівлі одним або кількома видами товарів, сировини і діють переважно на ринках, де споживачі й продавці, через їх розрізненість, не мають можливості організувати власну мережу постачань необхідної сировини.

Зростання прямих продажів при збуті продукції обумовлене підвищенням технічного рівня і складності машин та устаткування, збільшенням частки унікального і комплектного устаткування. Прямий продаж припускає наявність безпосередніх контактів між виробником і кінцевими споживачами. Прямі контакти встановлюються на стадії проектування і розробки техніко-економічних параметрів товару з метою урахування вимог покупця.

Зустрічна торгівля - це торговельні угоди, при яких продаж певного виду товарів (послуг) є умовою придбання інших товарів або послуг. Причиною зростання обсягів зустрічної торгівлі є надзвичайне загострення проблеми збуту. Продавці заради можливості продажу своїх товарів ідуть на те, щоб одержати від своїх покупців не грошовий еквівалент вартості, а товарний, який вони використовують у власному виробництві або реалізують на зовнішньому ринку. Покупці ж, які не мають валюти, одержують необхідні вироби й одночасно сприяють розвитку національного експорту.

Основними формами зустрічної торгівлі є:

• бартерні угоди;

• зустрічні закупівлі товарів за рахунок вартості поставлених товарів;

• комплектація імпортного устаткування частинами і деталями виробництва країни-імпортера;

• компенсаційні угоди, за умовами яких погашення фінансового або товарного кредиту, наданого країною, що постачає технологічне устаткування, здійснюється поставками товарів, зробленими іншими підприємствами (операція припускає валютний залишок);

• операції з давальницькою сировиною (толінг);

• викуп застарілої продукції.

У зовнішньоекономічних зв'язках зустрічна торгівля використовується при реалізації міжурядових договорів про товарообіг, угод про виробничу кооперацію, при будівництві об'єктів на компенсаційній основі, а головним її фактором є обмеженість ліквідних засобів одного чи обох учасників угоди.

Зовнішня торгівля (external trade) частина міжнародної торгівлі, яка становить специфічну форму обміну товарами між продавцями і покупцями з різних країн



Бартерні операції в зовнішньоекономічній діяльності

Бартерні угоди в ЗЕД - це угоди, які здійснюються за допомогою зовнішньоторговельної діяльності і передбачають обмін еквівалентними за вартістю товарами (послугами, роботами), результатами інтелектуальної діяльності (рис. 2.2.1).

Порядок проведення бартерних операцій регулюється Законом № 351. Згідно із цим законом право на проведення товарообмінних (бартерних) операцій мають усі особи, які Законом № 959 визначені як суб'єкти ЗЕД.

Установлений Законом № 351 режим здійснення товарообмінних (бартерних) операцій, а також відповідальність за порушення його норм і вимог поширюється на всіх осіб, які здійснюють бартерні операції у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Оформляються товарообмінні операції бартерним договором або договором, яким передбачається змішана форма оплати. І в тому, і в іншому випадку обмін товарами (роботами, послугами) повинен бути збалансований за вартістю і не опосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формі.

Зовнішньоекономічний бартерний договір укладається у письмовому вигляді і за формою, визначеною Положенням № 201 (див. п.7.1). Цим Положенням також визначені особливі умови, які повинні бути передбачені бартерним зовнішньоекономічним договором і відображати права й обов'язки сторін. Ціни на товари (роботи, послуги) можуть визначатися суб'єктами ЗЕД на договірних засадах з урахуванням попиту і пропозиції, інших чинників, які діють на відповідних ринках на момент укладення зовнішньоекономічного бартерного договору.

У випадку, коли предметом бартерного договору є товари, відносно яких відповідно до Положення № 506 діють індикативні ціни, контрактна ціна визначається на підставі таких цін. Порядок застосування індикативних цін суб'єктами ЗЕД розглянуто у п.7.2.

Пунктом 3 ст. 2 Закону № 351 передбачено, що у разі переоформлення бартерного договору у встановленому порядку на інші види зовнішньоекономічного договору, термін грошової оплати високоліквідних товарів продовжується до 90 днів.

Бартерні угоди (barter deal) - це угоди, які здійснюються в зовнішньоторговельній діяльності і передбачають обмін еквівалентними за вартістю товарами (роботами, послугами)

Товари, що імпортуються за зовнішньоекономічним бартерним договором, підлягають ввезенню на митну територію України у терміни, зазначені в договорі, але не пізніше 90 (а в разі експорту за бартером високоліквідних товарів - 60) календарних днів з моменту оформлення вивізної (експортної) вантажної митної декларації, а в разі експорту робіт (послуг) - від дати підписання акта або іншого документа, що підтверджує виконані робіт, надання послуг нерезиденту. У разі порушення суб'єктами ЗЕД встановлених Законом №351 термінів ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг), які імпортуються за бартерним договором, з них стягується пеня в розмірі 0,3% вартості неотриманих товарів (робіт, послуг) за кожний день прострочення. Однак загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати розміру заборгованості, що виникла за таким договором. Якщо ж товари експортуються за договором, яким передбачена змішана форма оплати, то нарахування пені за порушення термінів повернення валютної виручки здійснюється згідно із Законом № 185, тобто пеня стягується за кожний день прострочення в розмірі 0,3% від суми неотриманої виручки в іноземній валюті, перерахованій у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Закон №351 також передбачає нарахування пені за ненадання або невчасне надання інформації про факт здійснення експорту товарів (робіт, послуг) за бартерним договором. Пеня за вказане порушення встановлена в розмірі 1% вартості фактично експортованих товарів (робіт, послуг) за кожний день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати вартості експортованих товарів (робіт, послуг).

Постановою №756 затверджено перелік високоліквідних товарів і товарів, операції з якими за зовнішньоекономічними товарообмінними (бартерними) операціями заборонені. Крім того, цією постановою визначений порядок віднесення бартерних договорів до таких, що передбачають виробничу кооперацію, консигнацію, комплексне будівництво, поставку складних технічних виробів і товарів спеціального призначення. Відповідно до зазначеного порядку, бартерні договори належать до таких, що передбачають:

1) виробничу кооперацію - у разі, коли за цими договорами здійснюються операції з поставки сировини, матеріалів, вузлів, деталей, запасних частин, напівфабрикатів, комплектуючих та інших виробів галузевого і міжгалузевого призначення, технологічно взаємопов'язаних та необхідних для спільного виготовлення кінцевої продукції, а також операції з надання послуг з проектних і ремонтних робіт, технічного обслуговування та технологічних операцій;

2) консигнацію - у разі, коли за цими договорами здійснюються операції з реалізації товарів, відповідно до яких одна сторона (консигнатор) зобов'язується за дорученням іншої сторони (консигнанта) протягом зазначеного часу за обумовлену винагороду продати з консигнаційного складу від свого імені товари, які належать консигнанту;

3) комплексне будівництво - у разі, коли за цими договорами здійснюються операції виконання проектних і проектно-пошукових робіт, передачі «ноу-хау» в галузі будівництва та виробництва будівельних матеріалів, конструкцій, виконання будівельно-монтажних та спеціальних будівельних робіт, у тому числі виконання договорів про реалізацію проектів за схемою «будувати - експлуатувати - передавати» (Build - Operate - Transfer), здійснення шефмонтажу та авторського нагляду у будівництві, виконання пусконалагоджувальних та гарантійних робіт (послуг), а також поставки машин і механізмів, обладнання, будівельних конструкцій та матеріалів для виконання зазначених робіт;

4) поставку складних технічних виробів - у разі, коли за цими договорами здійснюються операції з поставки устаткування частинами, або технічних виробів, що потребують установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення їх в дію на місці експлуатації, а також складних технічних виробів, термін виготовлення та транспортування яких перевищує 90 днів;

5) постачання товарів спеціального призначення ~ у разі, коли за цими договорами здійснюються операції з поставки товарів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Надання висновків про віднесення бартерних договорів до таких, що передбачають виробничу кооперацію, консигнацію, комплексне будівництво, поставку складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, з обґрунтуванням причин перевищення термінів, визначених у частині 2 ст. 2 Закону України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності», покладається за договорами:

1) комплексного будівництва - на Держбуд із залученням зацікавлених міністерств та інших центральних органів виконавчої влади;

2) постачання складних технічних виробів - па Міненерго, Мінтранс, Мінпромполітики, Мінвуглепром, Державний комітет зв'язку та інформатизації. Комітет медичної та мікробіологічної промисловості;

3) постачання продукції для потреб ядерної енергетики - на Міненерго;

4) консигнації - на Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції;

5) виробничої кооперації в паливно-енергетичному комплексі - на Міненерго, Мінвуглепром; в машинобудуванні, виробництві військово-технічної продукції, металургійній, хімічній, деревообробній, меблевій, целюлозно-паперовій та легкій промисловостях - на Мінпромполітики; у галузі зв’язку - на Державний комітет зв'язку та інформатизації; в галузі транспорту -на Мінтранс; у будівництві та житлово-комунальному господарстві - на Держбуд; у промисловості будівельних матеріалів - на Укрбудматеріали; в медичній промисловості - на Комітет медичної та мікробіологічної промисловості; в сільському господарстві, харчовій і виноробній промисловостях - на Мінагропром; у рибному господарстві - на Держрибгосп.

Висновок надається у десятиденний термін з моменту подання суб'єктом ЗЕД документів для розгляду. У разі надання позитивного висновку.

міністерство або інший центральний орган виконавчої влади визначає період можливого перевищення терміну розрахунків за бартерним договором. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади у межах своєї компетенції затверджують в установленому порядку Положення «Про порядок надання висновків щодо віднесення бартерних договорів до таких, які передбачають виробничу кооперацію, консигнацію, комплексне будівництво, поставку складних технічних виробів і товарів спеціального призначення».

При укладанні бартерних угод експорт товарів (робіт, послуг, результатів інтелектуальної діяльності) здійснюється після оформлення паспорта бартерної угоди, який являє собою документ контролю й обліку бартерних угод, що здійснюються українськими підприємствами згідно з укладеними зовнішньоекономічними договорами.