Дахно І.І. Зовнішньоекономічна діяльність (2006)

4.3. Загальний огляд країн Азії

4.3.1. Фізико-географічні

та історико-політичні особливості

Азія — найбільша частина світу (близько 43,4 млн км2). На її частку припадає третина суші планети. Азія майже вся розташована у Північній півкулі. Зі сходу на захід вона простягається від мису Баба у Західній Туреччині до мису Дежньова у Беринговій протоці, що становить 16 тис. км. Протяжність Азії з півночі на південь — 8 тис. км. Найвища гора планети (Еверест, 8848 м) і найнижча западина (Мертве море), найбільші хвойні ліси (тайга Сибіру), найбільше замкнуте море (Каспійське), найглибше озеро (Байкал) — усі вони розміщуються саме в Азії. Населення Азії становить понад 3 млрд чол.

В Азії гори і плоскогір'я займають майже три чверті її території. Основні гірські системи — Гімалаї, Каракорум, Памір, Тянь-Шань, Гіндукуш, Куньлунь, Великий Кавказ, Алтай, Саяни, хребти Верхоянський і Черського. Великі нагір'я — Тібетське, Іранське, Вірменське, Малоазіатське, Станове, Коряцьке. Плоскогір'я — Середньосибірське, Аравійського півострова, Деканське. Найбільші рівнини — Західно-Сибірська, Туранська, Велика Китайська, Індо-Гангська, Месопотамська. На Камчатці, островах Східної Азії та Малайського архіпелагу багато діючих вулканів, висока сейсмічність. Найвищий діючий вулкан Азії — Ключевська сопка (4750 м) — міститься на Камчатці.

Надра Азії різноманітні й багаті. У східній її частині простягається олов'яно-вольфрамовий пояс — єдиний на планеті. Руди чорних і кольорових металів залягають, як правило, на глибині, іноді виходять на поверхню (наприклад, на півострові Індостан). Азія має багаті запаси вугілля (Кузнецький і Тунгуський басейни, родовища на Великій китайській рівнині, у Монголії). Газ і нафта зустрічаються у прогинах земної кори (Аравійський півострів, Месопотамія, Західний Сибір, Прикаспій).

У Казахстані, Китаї та інших країнах є багаті запаси бокситів. Якутія відома родовищами алмазів.

Клімат Азії змінюється від арктичного на півночі до екваторіального на островах Індонезії. Приблизно чверть її території займає вічна мерзлота і стільки ж — аридні пустелі. На Оймяконському нагір'ї температура знижується майже до -70 °С, а у пустелях Індії піднімається до 53 °С.

На значній території Азії клімат помірний. На тихоокеанському узбережжі у субтропічному поясі мусонний тин клімату — літо помірно тепле, але надмірно дощове.

На Аравійському півострові, у Месопотамії та на півдні Іранського нагір'я — клімат тропічний. Там упродовж цілого року домінують сухі гарячі континентальні повітряні маси. Температури високі, взимку — 18-24 °С, влітку — 30-35 °С, а опадів випадає мало — від 50 до 200 мм на рік.

В Індостані й Індокитаї — клімат субекваторіальний, сухий і дощовий сезони чергуються.

На Малаккському півострові та островах Малайського архіпелагу клімат екваторіальний: жарко, парко, дощі йдуть протягом усього року. Тут немає пір року, цілий рік — суцільне дощове літо.

Ріки Азії належать до басейнів усіх чотирьох океанів Землі. Ця частина світу має великі запаси прісної води та гідроенергії. В Азії зустрічаються всі природні зони планети. Далі коротко про історію Азії.

Найдавнішими на азіатському континенті вважаються цивілізації шумерів та аккадів у Месопотамії та індусів у долині Інду, які існували у III тисячолітті до н. е. У II тисячолітті аморити та касити заволоділи Месопотамією, хіттайці — Малою Азією, аріанці — долиною Інду. Ассірійці завоювали Вавилон у XIII ст. до н. е. і створили свою імперію, яка досягла розквіту в VII ст. до н. е. Нею заволоділи медеси (605 р. до н. е.), а згодом — перси (539 р. до н. е.). Китайська цивілізація розвинулась за часів династії Чжоу (1122-221 pp. до н. е.). У V ст. до н. е. в Азії поширилися релігійні вчення Конфуція, Зоро-астра і Будди.

Олександр Макендонський у 331 р. до н. е. розгромив імперію персів. Його імперія простяглася від Середземномор'я до Індії. Центральна Азія потрапила під контроль китайської династії Хань (246 р. до н. е. — 220 р. н. е.).

Римська імперія простяглась від Середземномор'я і Західної Європи до Євфрату. Ця імперія у 395 р. розділилася на дві — Західну і Східну (Візантію). За часів перської династії Сасанідів точилася боротьба між Персією та Римом за владу над Азією. У VII ст. араби принесли іслам до Персії, Сірії, Ізраїлю. Столицею арабської імперії був Багдад (750-1258 pp.). Оттоманська імперія захопила Єрусалим у 1072 р. Це призвело до серії Хрестових походів європейських монархів і феодалів.

Монголи під керівництвом Чингісхана та його нащадків упродовж XIII-XIV ст. підкорили Маньчжурію, Китай, Корею, Північну Індію. Китай здобув незалежність за династії Мін (1368-1644 pp.). Оттоманська імперія розгромила Візантію, захопивши Константинополь (1453 р.). У XVI ст. в Індії утворилася імперія Великих моголів. Європейська колонізація Азії почалася після подорожі португальця Васко да Гами до Індії навколо мису Доброї Надії. Сталося це у 1498 p. Слідом з португальцями до Азії прибули голландці англійці та французи. Між ними розгорнулася боротьба за контроль над територіями. У 1763 р. Англія завдала поразки Франції і закріпила свій контроль над Індією. Протягом 1862-1883 pp. Франція встановила контроль над Індо-Китаєм.

Росія за часів Івана III позбулася татарського контролю (1480 р. Колонізація Сибіру козаками розпочалася у XVI ст. Згодом росіяни досягли Тихого океану. В результаті російської та японської територіальних експансій почалась війна 1904-1905 pp., в якій перемогла Японія. Дещо раніше (1895 р.) Японія перемогла Китай і приєднала до себе Корею (1910 p.), окупувала Маньчжурію (1932-1945 pp.). У 1937 р. Японія почала загарбницьку війну у Китаї. Під час Другої світової війни японські війська зайняли багато регіонів Азії і далеко не завжди їх вважали загарбниками. Часто до них ставилися як до визволителів від європейського колоніалізму.

Наприкінці літа 1945 р. Друга світова війна закінчилася в Азії поразкою Японії. Почалася деколонізація Азії. Виникла держава Ізраїль (14 травня 1948 p.). Зміцнився арабський націоналізм. Владу у Китаї захопили комуністи на чолі з Мао Цзедуном (1949 р.) і націоналістичний уряд Чан Кайші втік на острів Тайвань. У 1963 р. утворилася Малайська Федерація (Малайя, Сінгапур, Саравак, Північне Борнео), зі складу якої Сінгапур вийшов у 1965 р. У 1975 р. комуністи об'єднали В'єтнам. До лав соціалістичних країн приєдналися також Лаос та Кампучія (1975 p.). CPCP ввів свої війська до Афганістану (1979 p.), які були виведені звідти у квітні 1992 р. Непростим був шлях до миру у Камбоджі. Кровопролитною була ірано-іракська війна 1980-1988 pp., яка закінчилася безрезультатно. Здається нескінченним арабо-ізраїльський конфлікт. 2 серпня 1990 р. Ірак окупував Кувейт. 17 січня сили антиіракської коаліції (до якої належали 29 країн), спираючись на мандат Ради Безпеки ООН, розпочали операцію "Буря в пустелі" і звільнили Кувейт. Триває індо-пакистанський конфлікт і християнсько-мусульманське протистояння у Лівані. Китай, Пакистан та Індія мають свою ядерну

зброю.

Після виведення радянських військ з Афганістану у країні так і не було встановлено миру. Тривала громадянська війна. 7 жовтня 2001 р. антитерористична коаліція на чолі з США почала бомбардування об'єктів уряду талібів, вимагаючи видати Саудівського мільйонера-терориста Усаму бен Ладена, якого підозрюють в організації терактів 11 вересня 2001 р. у Нью-Йорку та Вашингтоні.

До Другої світової війни більша частина населення Азії проживала у колоніях. Нині майже всі країни Азії є суверенними державами. Наведемо найхарактерніші їх ознаки:

• Японія (входить до складу "великої сімки");

• Ізраїль (країна переселенського капіталізму);

• Індія (типова країна, що розвивається);

• Південна Корея, Тайвань, Сінгапур, Гонконг (нові індустріальні "тигри");

• Саудівська Аравія та інші аравійські держави, Бруней (експортери нафти);

• Непал, Афганістан (найвідсталіші країни світу).

За формою правління країни Азії є республіками або монархіями. Існують монархії конституційні (наприклад, Японія і Таїланд) та абсолютні (приміром, Саудівська Аравія, Кувейт). За устроєм держави поділяються на унітарні (наприклад, Монголія, В'єтнам) і федеративні (приміром, Індія).

4.3.2. Населення

Азія має вельми різноманітний етнічний склад населення, яке належить до дев'яти мовних груп. Найбільшими народами є китайці, хіндустанці, бенгальці, біхарці, японці тощо. Населення говорить більш як 600 мовами.

В Азії спостерігається трудова міграція і міграція через політичні або релігійні мотиви (наприклад, палестинські біженці).

Азія — батьківщина світових релігій: християнства, ісламу, іудаїзму, буддизму. Багато хто сповідує національні релігії (індуїзм — в Індії, конфуціанство — в Китаї, синтоїзм — у Японії).

Найбільша щільність населення в Бангладеш — 700 чол. на км2. В Азії посилюються процеси урбанізації.

4.3.3. Економіка

Промисловість

Найвищого економічного розвитку досягла Японія, у Південно-Східній Азії з'явилися молоді індустріальні "тигри". Суперечливо розвивається ринкова економіка, наприклад, у М'янмі та Непалі. Деякі з країн Азії є соціалістичними, але елементи ринкової економіки запроваджують і вони (Лаос, В'єтнам, Китай).

В економіці більшості країн, за винятком Японії, КНР та деяких інших, переважають сільське господарство та гірничодобувна промисловість. Обробна промисловість розвинена слабо. Підприємства переважно дрібні. Велику роль в економіці ще й тепер відіграє ремісник.

Сільське господарство

Більшість населення Азії зайнята у сільському господарстві. Спеціалізацію сільського господарства визначають передусім природні умови. У Південній, Східній і Південно-Східній Азії переважає рослинництво, у Південно-Західній Азії — тваринництво, до того ж кочового напрямку. Серед зернових культур переважає вирощування рису.

Нинішній світ не можна уявити без азіатського чаю (Шрі-Ланка, Китай, Індія, Японія), опійного маку ("золотий трикутник" на кордоні М'янми, Лаосу, Таїланду), цитрусових (Туреччина, Ізраїль), фініків (Ірак), мигдалю (Гран), каракулю (Афганістан), вовни, м'ясопродуктів та шкіри (Монголія, Афганістан) тощо. Транспорт

За винятком кількох країн транспорт Азії розвинений слабо. У багатьох країнах переважають один—два види транспорту. Наприклад, на Близькому Сході розвинений трубопровідний транспорт, в Індокитаї — морський. Велике значення мають традиційні види транспорту — в'ючний, гужовий, велосипедний. Зовнішня торгівля

Понад 90 % світового обсягу рису, каучуку, джуту, льону, бавовнику, тютюну дає світові Азія. Вона є також великим постачальником тропічної деревини і продукції гірничодобувної промисловості. Японія, країни Південно-Східної Азії та деякі інші є світовими постачальниками високотехнологічної продукції. Регіони

За межами СНД виділяють такі азіатські регіони: Перший регіон — Південно-Західна Азія (Туреччина, Сірія, Ліван, Ізраїль, Йорданія, Іран, Афганістан, Саудівська Аравія, Ємен, Оман, Кувейт, Бахрейн, Катар, Об'єднані Арабські Емірати).

Регіон характеризується передусім видобутком і переробкою нафти. Поряд з багатими є й дуже бідні країни. Очевидно, найбільш комплексно розвинений серед них Ізраїль.

Другий регіон — Південна Азія (Пакистан, Індія, Непал, Бутан, Бангладеш, Шрі-Ланка, Мальдіви).

Найрозвиненіші Індія та Пакистан, у більшості країн переважає відстала аграрна економіка.

Третій регіон — Південно-Східна Азія (М'янма, Таїланд, Малайзія, Індонезія, Сінгапур, Філіппіни, Лаос, Камбоджа, В'єтнам).

Це великий світовий регіон вирощування рису, рибальства, видобутку мінеральної сировини, один з центрів світової торгівлі.

Четвертий регіон — східна Азія (Китай, Монголія, Північна Корея, Південна Корея, Японія).

Це регіон контрастів, у якому співіснують соціалізм і капіталізм, відсталість і прогрес, надія на майбутнє і відчай.