Савельєв Є.В. Міжнародна економіка: теорія міжнародної торгівлі і фінансів (2001)

3. Товарна структура світової торгівлі

Якщо розглядати структуру світової торгівлі за товарними групами, то частка промислових виробів у світовій торгівлі становить 74,5% (1991 рік), руд і металів - 4,9%, сільськогосподарської продукції та продуктів харчування - 8,9%. Зокрема, індустріальним країнам належить «левова частка» у світовій торгівлі промисловою продукцією, як от: хімічні продукти - 85,2%, машини і транспортне оснащення - 84,6% та інші промислові товари - 69,4%. У загальному обсязі міжнародної торгівлі харчовими продуктами, сировиною, оліями та жирами, нитками і тканинами, кольоровими металами й одягом частка країн, що розвиваються, становить 22,4% і більше. На ОПЕК припадає 40% світового експорту нафти і споріднених продуктів.

Цікавою є спіраль світової торгівлі Кіндлебергера у 1929-1933 роках (рис. 2.3), що наводить місячну вартість (у мільйонах золотих американських доларів) сукупного імпорту із 75 держав, починаючи з січня 1929 ($2998 млн.) до березня 1933 року ($1057 млн.). Світова торгівля зменшилася за цей короткий період на третину.



Надійним індикатором значення зовнішньої торгівлі для народних господарств і зовнішньоторговельної залежності, скажімо, зайнятості є показник експортної квоти, яку визначають часткою експорту (включаючи експорт послуг) у ВВП. У 1993 році експортна квота ФРН становила 31,4%, Швейцарії - 35,9%, Іспанії - 17,5%. Привертає увагу те, що експортна квота змінюється залежно від розміру країни. Так, експортна квота США становить 10,6%, а Нідерландів - 52,3%. Зауважимо, що у колишній Раді Економічної Взаємодопомоги НДР належало лише 25% експортної частки.