Савельєв Є.В. Міжнародна економіка: теорія міжнародної торгівлі і фінансів (2001)

3. Вимірювання забезпеченості факторами виробництва за допомогою показників їх відносних обсягів

1. «Ящик Еджуорта». Можливості вимірювання забезпеченості факторами виробництва за допомогою показників їх відносних обсягів можна проілюструвати з допомогою кривих ефективності й трансформації. На рисунку 5.1а оснащеність Батьківщини капіталом -ОtT, працею — O1Y.

Ізокванти с, 2с, 5с показують обсяг виробництва товару 1. При лінійно-гомогенних виробничих функціях точка ізокванти 2с на промені віддалена від початку координат (точки Ot) на вдвічі більшу відстань, ніж точка ізокванти с Ізокванти для товару 2 з обсягами 2и і 4и відраховують від Ог





Припустимо, що обсяг виробництва на Батьківщині показаний точкою В. Тоді капіталомісткість виробництва товару 1 тут задана через tga та к2 через tgв. Для tg в> tga діє: к2 > кг Капіталомісткість виробництва товару 2 є більшою, ніж при виробництві товару 1. Коли точка В переміщується по кривій ефективності О,ВСО2, то для припущеного тут напрямку кривої ефективності діє правило: к2 > кґ Виробництво товару 1 є трудомістким, товару 2 - капіталомістким. Оскільки к2 > кр то крива ефективності викривлена вниз.

Закордон має оснащеність факторами OtUO2'Z. Початок системи ізоквант першого сектора знаходиться в точці Оп а початок системи ізоквант другого сектора переміщується в О2'. При цьому переміщуються точки дотику виробничих ізоквант. Крива ефективності країни II задана через O В'C'O^.

2. Криві трансформації. Криві трансформації обох народних господарств ми можемо отримати при перенесенні пунктиром виробничих ізоквант на новий рисунок. На рисунку 5.1а припущено, що Батьківщина може виготовляти більше трудомісткого товару 1 в абсолютному виразі. Для Q2= 0 крива трансформації Батьківщини повинна лежати набагато дальше, ніж крива трансформації Закордону. І навпаки, країна 2 при Q/ * = 0 може виготовляти більше товару 2.

Далі ми можемо побачити, що при рівні виробництва 2с товару 1 країни продукують різний обсяг товару 2: Батьківщина виробляє 4и одиниць товару 2, а Закордон - 5м. Тому на рисунку 5.16 точка В' лежить набагато правіше від точки В. За допомогою перенесення подальших точок на рисунку 5.16 зображений напрямок обох кривих трансформації. W - це крива трансформації Батьківщини та VVW- крива Закордону.

3. Забезпеченість факторами виробництва та умова для торгівлі. Постає запитання, чи можна вимірюванням забезпеченості фактором капіталу визначити напрямок міжнародної торгівлі. Для пошуку відповіді на нього треба враховувати умови торгівлі, які виражаються граничною нормою кривої трансформації. Оскільки



то умова для торгівлі, беручи до уваги припущений напрямок торгівлі в пункті 3.2, становить



Без конкретизації умов попиту неможливо перевірити умови 5.2. Тому, як і в твердженні про параметри ефективності, слід зробити-додаткове припущення щодо співвідношення попиту. Воно полягає у введенні до дослідження умови, за якою при наявності ідентичного співвідношення обсягів попиту С/С2 до торгівлі, вираженого променем ОН, виконується умова 5.2. Тепер можна сформулювати таку систему тверджень:

1. Умови щодо експорту капіталомісткого товару багатою на капітал країною з урахуванням попиту. Співвідношення обсягів попиту на здійснення торгівлі повинні

бути в обох країнах однакові (С1/С2 = С1*/С2*).

Закордон (країна II) є багатим на капітал (к* > к). Виробництво товару 2 - капіталомістке (к2 > к,).

2. Тверження або імплікація: Закордон експортує капіталомісткий товар 2. Без

конкретизації умов попиту до здійснення торгівлі не можна переконливо стверджувати, що багата на капітал країна експортує капіталомісткі товари. У даному випадку можна говорити про те, що Закордон має перевагу у виробництві капіталомістких товарів (за умови меншого попиту на згадані товари порівняно з Батьківщиною) і може виробляти ці товари у більшому обсязі. Припустимо, що попит на цей капіталомісткий товар Закордону є дуже великим до початку торгівлі, тому його ціна висока. Таким чином Закордон, незважаючи на більші виробничі можливості, може навіть імпортувати цей товар у результаті його високої ціни.

Отже, визначення забезпеченості капіталом к не дає чіткої відповіді щодо напрямку міжнародної торгівлі, якщо не зроблені додаткові припущення про співвідношення попиту перед торгівлею. Інакше кажучи, навіть якщо певна країна має перевагу у виробництві якогось товару, параметри попиту можуть звести цю перевагу нанівець. Щоб робити висновки, в подальшому застосовуватимемо альтернативний спосіб вимірювання

забезпеченості факторами.

Треба зважити і на припущення на рисунку 5.1, що А > А*. Одночасно можна допустити протилежний випадок ( А * > А), проте Як обмеження повинно прийматися, що Батьківщина продовжує залишатися достатньо забезпеченою трудовими ресурсами (К < А). Вирішальною є фондоозброєність одного працівника к* > к.