Савельєв Є.В. Міжнародна економіка: теорія міжнародної торгівлі і фінансів (2001)

1. Рух товарів і переміщення факторів

У системі міжнародної торгівлі можна розглядати два якісно різних потоки: товарів і послуг та факторів виробництва. У попередньому аналізі об'єктом досліджень був лише рух товарів. Забезпеченість окремих країн факторами приймали як задану величину і не змінювали. Фактори у міжнародному масштабі вважали немобільними, хоча насправді це не так.

Розглядаючи мобільність факторів, слід мати на увазі, що вона не є і не може бути досконалою. Досконалість мобільності факторів може бути прийнята лише за умову наукового аналізу з метою визначення критичних величин, як це зроблено, наприклад, у моделі Гекшера—Оліна, де мобільність факторів діє як досконалий замінник мобільності товарів. Разом з цим, мобільність факторів у міжнародному масштабі має суттєве значення і здатна впливати на розвиток економічних процесів.

Роль міжнародного руху факторів виробництва в сучасних умовах надзвичайно

велика, а протягом останніх років відбувається зростання міжнародних потоків менеджменту, капіталу і технологій, особливо серед розвинутих країн. Не втрачають значення і традиційні форми переміщення факторів.

Розуміння міжнародного руху факторів виробництва базується на тих самих принципах, що й рух товарів. Ключем для пояснення переміщення трудових ресурсів і капіталу є з'ясування причин і наслідків руху товарів. Ці ж самі методологічні прийоми лежать в основі осмислення ролі мультинаціональної корпорації як основного агента переміщення факторів.

Методологічна спільність аналізу руху товарів і факторів не означає, що нема різниці у проведенні пов'язаної з ними економічної політики. Навіть поверхові емпіричні дослідження свідчать, що країна з багатими трудовими ресурсами під впливом одних обставин може імпортувати капіталомісткі товари, а під впливом інших - отримувати капітал шляхом запозичення у Закордоні. Аналогічні дії характерні для багатих на капітал країн, які можуть або імпортувати трудомісткі товари, або залучати робітників-емігрантів.

Досконалість мобільності факторів пов'язана не тільки з природними причинами, їх переміщення породжує на практиці більші труднощі, ніж торгівля товарами. Особливо це стосується іміграційних обмежень, які є майже в усіх країнах. Значні перешкоди існують також для руху капіталу. Наприклад, некорумповане українське підприємство майже не має шансів на подолання економічних, політичних, бюрократичних та інших перешкод, а також на інвестування свого капіталу в інші країни. Така держава як Франція, проводячи політику вільної торгівлі товарами, контролює рух капіталу. Ідентичні приклади непоодинокі.

Рух факторів - дуже важливий процес, що може істотно змінити картину міжнародної торгівлі, тому він є предметом окремого аналізу. При цьому доцільно розглянути чотири аспекти зв'язку між рухом товарів і переміщенням факторів.

1. Субститутна залежність між рухом товарів і факторів. Вона виражає ефект заміщення одних іншими. Йдеться про те, що коли б фактори мали повну міжнародну мобільність, то рух товарів був би непотрібним. Винятки можуть становити лише мотиви, пов'язані зі зростаючими скалярними доходами, які виникли в результаті зростання масштабів виробництва. Фактори тоді переміщувалися б туди, де вони найнеобхідніші, і, таким чином, створювали б найбільший граничний продукт. Отже, переміщення факторів може замінювати рух товарів. І, навпаки, при немобільності факторів переміщуються товари.

Розгляд субститутного зв'язку між рухом товарів і переміщенням факторів є особливо важливим у ситуації вирівнювання цін на фактори виробництва. Вирівнювання цін на фактори виробництва (а на основі цього й ефективності виробництва) в моделі можна досягати як через рух товарів, так і через переміщення факторів. При наявності торгівлі нема потреби перевозити фактори виробництва.

Таким чином, субститутний зв'язок між рухом товарів і факторів виражається у здатності їх до взаємозаміни у протилежному напрямку (якщо переміщаються товари, то немає необхідності у міжнародній мобільності факторів виробництва, і навпаки), який має позитивний ефект.

2. Субститутна залежність між мобільністю факторів виробництва. Субститутний зв'язок існує і між мобільністю факторів виробництва. Додаткове залучення мобільного капіталу в результаті низьких витрат на оплату праці приведе до зростання попиту на робочу силу і ставки заробітної плати.

Субститутний зв'язок між мобільністю факторів добре використовують у Південній Кореї. Міністерство промисловості, торгівлі й енергетики цієї країни у 1994 році оприлюднило план під назвою «Перспективи на XXI століття щодо галузей з передовою технологією». Протягом десятиріччя, йдеться у цьому документі, дев'ять галузей корейської промисловості повинні потрапити до числа найкращих у світі. З виробництва напівпровідників Південна Корея має увійти до трійки найбільших світових виробників, з

виробництва автомобілів - стати четвертою країною після США, Японії та Німеччини. Інші галузі, такі, як побутова електроніка і хімічні препарати, могли б вивести Південну Корею в п'ятірку найбільших світових виробників.

Для забезпечення економічного буму в Південній Кореї зростає потреба у залученні іноземних інвестицій. Незважаючи на високу норму нагромадження (37% ВВП), у цій країні не вистачає фінансових ресурсів для вирішення нових проблем економічного зростання. Тому уряд передбачає поступове відкриття фінансових ринків, перегулювання внутрішніх процентних ставок, лібералізацію руху спочатку довготермінового, а згодом

і короткотермінового капіталу. З метою активізації ринку акцій проголошено, що іноземцям буде дозволено володіння до 15% загальної кількості акцій (замість 12%). Разом з цим, програма південнокорейського уряду не передбачає залучення іноземної робочої сили, зростає лише мобільність капіталу як фактора виробництва.

Підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що субститутний зв'язок між факторами виробництва виражає використання можливостей додаткового залучення одного фактора з метою кращого використання іншого (як правило надлишкового) фактора і збільшення міжнародної торгівлі товарами.

3. Комплементарність взаємозв'язку між рухом товарів і факторів виробництва. На відміну від субститутності зв'язку в системі міжнародного переміщення товарів і факторів, при комплементарності є односпрямованість змін. Ця альтернативна гіпотеза наголошує на тому, що фактори виробництва прямують туди, де сконцентровані виробництво і торгівля товарами.

Комплементарність зв'язку руху товарів і факторів виявляється у формуванні переваг місцезнаходження. Якщо регіон має переваги у виробництві й експорті товару, то він приваблює додаткові виробничі фактори. Завдяки припливу цих факторів зростає виробництво, і разом з цим збільшуються переваги місцезнаходження регіону.

Комплементарність зв'язку між рухом товарів і факторів достатньо виразно спостерігається на прикладі розвинутих країн. Зокрема, післявоєнне домінування США було, за оцінкою М. Портера, результатом унікальної комбінації обставин, що взаємно посилювали дію одна одної. США щедро наділені природними факторами виробництва, серед яких - велика площа орної землі, багатство лісів, величезні запаси багатьох ресурсів, таких як фосфати, мідь, залізна руда, кам'яне вугілля, нафта і природний газ. Крім цього, США мають великі досягнення у виробництві складних виробів. Протягом десятиліть у цій країні постійно здійснювали значні інвестиції для вдосконалення факторів виробництва.

Привабливість США обумовила приплив до них вражаючого інвестиційного капіталу зі світового ринку капіталу. Мобілізація великих коштів для багатообіцяних інвестицій відбувалася за найнижчих у світі процентних ставках. Інвесторів заохочували пільговим податковим режимом довготермінових інвестицій.

Комплементарність міжнародного руху товарів і факторів виробництва посилює переваги країн — лідерів світового бізнесу, що виявляється у залученні додаткових факторів до виробництва тих видів товарів, які мають значні переваги.

4. Ефект поляризації. Цей ефект виражає тенденцію, згідно з якою зв'язок між рухом товарів і переміщенням факторів може спричинити поляризацію у світовому господарстві. Вона проявляється у виникненні агломерацій, в яких посилюється вигода від місцезнаходження через міграцію факторів.

Тенденція до поляризації може виникати також тоді, коли один із факторів виробництва (наприклад, технічні знання) є немобільним, а всі інші фактори - мобільними і такими, що переміщуються до технічних знань. Поляризація агломерації може супроводжуватися спустошенням периферії.

Отже, ефект поляризації полягає у тому, що зв'язок між рухом товарів і факторів поляризує виробництво певних продуктів у світовому господарстві.