Савельєв Є.В. Міжнародна економіка: теорія міжнародної торгівлі і фінансів (2001)

4. Переміщення фактора капіталу

1. Ефективний розподіл фактора виробництва між альтернативними цілями його використання. На рисунку 9.2 представлена алокація основного капіталу світу між двома країнами, аналогічно, як на рисунку 9.1. Попит на капітал залежить від реальної процентної ставки rR. Пряма F характеризує попит на капітал у західноєвропейській країні. Оскільки зі зростаючим застосуванням капіталу зменшується його гранична продуктивність, то крива попиту на капітал спадає. Пряма F характеризує попит на капітал у східноєвропейській країні з точкою відліку О*. Відрізок ОО* становить основний капітал світу. Точка S показує оптимальну алокацію основного капіталу світу. Капітал використовують таким чином, що гранична продуктивність у західноєвропейській і східноєвропейській країнах однакова. При цьому в точці S реальна процентна ставка є однаковою для обох країн.



Алокація основного капіталу, яка відображається точкою W, не є оптимальною. У східноєвропейській країні існує більша гранична продуктивність капіталу (WU), ніж у західноєвропейській країні (WV). Вигідно, щоб використання капіталу у західно¬європейській країні зменшувалось, а у східноєвропейській країні — збільшувалося. Проте ситуація у точці W залишиться незмінною, якщо національні ринки капіталу сегментовані.

Причини сегментування можуть бути різними. Наприклад, існує контроль за рухом капіталу, і західноєвропейська країна не дозволяє експортувати капітал. Сегментування може відбуватися також на основі трансакційних витрат (включаючи інформаційні).

Щоправда, трансакційні витрати втрачають значення через зростаючу інтернаціоналізацію ринків капіталу.

2. Зміна алокації. Умовою подальшого дослідження є те, що у результаті технічного прогресу в західноєвропейській країні підвищується гранична продуктивність капіталу. На рисунку 9.2 у такому випадку F зміститься вгору вправо. Отже, західноєвропейська країна збільшує свою частку в світовому фонді капіталу. Такий же результат буде отримано при збільшенні пропозиції праці або зменшенні податків на капітал у західноєвропейській країні.

Розглянуті ситуації свідчать про наявність різних шляхів зміни алокації. Крім технічного прогресу, збільшення пропозиції праці та зменшення податків на капітал суттєвими можуть виявитися й інші рішення на рівні держави або підприємства. Характерною є ситуація з енергетичними ресурсами. Якщо західноєвропейська країна імпортує електроенергію, ціни на яку зростають, то основний капітал знецінюється, і крива Fk західноєвропейської країни зміщується вліво.

При моделюванні змін алокації треба передбачити динаміку зростання основного капіталу. Математичне зображення такої умови на рисунку 9.2 буде виражене переміщенням точки О* вправо з відповідним зміщенням разом з нею кривої F*k.

Попередня аргументація концентрувалася на використанні капіталу. Рисунок 9.2 може бути використаний також для того, щоб показати попит на фінансові ресурси для формування капіталу і пропозицію «нового» капіталу. Якщо, скажімо, пропозиція «нового» капіталу в значенні кредитоспроможних фондів західноєвропейської країни дорівнює OW, а східноєвропейської країни - O*W, то оптимальне використання капіталу в світі можна представити так, що західноєвропейська країна експортуватиме величину капіталу TW у Закордон.

Щодо експорту капіталу, то його можна здійснювати у формі прямих інвестицій. При такому підході західноєвропейська країна залишається власником вкладеного у східноєвропейську країну капіталу, тобто вона створює для себе у Закордоні пайовий капітал. Західноєвропейська країна може надати східноєвропейській країні кредит, і у такому випадку виникає заборгованість. В обох випадках експортують капітал у східноєвропейську країну.

3. Мобільність капіталу або праці. При розгляді мобільності двох (або більше) факторів виробництва постає питання, який фактор повинен переміщуватися для підвищення ефективності його використання. Можна зрівняти реальні заробітні плати в обох країнах і виявити доцільність переміщення робочої сили до тієї країни, де її не вистачає (з України в Німеччину), або капіталу в країну, де відчувається його нестача (з Німеччини в Україну).

4. Ефект мобільності факторів. У попередньому аналізі доведено, що мобільність факторів призводить до зрівнювання реальних цін на них. Приплив певного фактора зміщує криву трансформації назовні. Якщо, наприклад, переміщується капітал, то крива трансформації пересувається на користь капіталомісткого товару назовні. Встановлюється нова точка виробництва і споживання. При побудові рисунка з кривою трансформації необхідно зважати на те, що країна повинна сплачувати проценти чи дивіденди. За такої умови нова точка споживання перебуватиме всередині нової кривої трансформації.