Савельєв Є.В. Міжнародна економіка: теорія міжнародної торгівлі і фінансів (2001)

2. Відносини обміну та консистенція планів

Відносини обміну на ринках повинні встановлюватися так, щоб бажання обміну обох країн співпадали. Але це не відбувається за будь-яких відносин обміну, бо обидві країни (тобто господарські суб'єкти цих країн) планують автономно ті обсяги товарів на експорт, які вони хочуть обміняти на імпортні товари. Оскільки ці плани розробляють незалежно один від одного, виникає проблема, чи обсяги товарів, що їх пропонують країни для обміну, та ті, на які існує попит, при заданих відносинах обміну є консистентними, тобто чи готова країна І віддати - точно такий обсяг товарів для обміну, який країна II прагне придбати. Отже, для визначення відносин обміну необхідні знання умов консистенції.

2.1. Умови консистенції

Батьківщина пропонуватиме Закордону товар і для обміну, якщо вироблена кількість товару і перевищить її внутрішній попит на цей товар. У протилежному випадку, якщо власний попит є більшим за внутрішній обсяг виробництва, Батьківщина матиме попит на товар і з-за кордону.

Різниця між внутрішнім попитом та внутрішнім обсягом виробництва є надлишковим попитом, або обсягом для обміну. Позначивши обсяг виробництва як Q. та власний попит як С (інвестиції в даному аналізі не беруть до уваги), матимемо формулу для визначення надлишкового попиту (обсягу для обміну):

Et=C.-Qr (10.1)

Якщо Е = С ~ Q > 0, то власний попит більший за внутрішні обсяги виробництва. Е тоді визначає обсяг обміну, на який є попит. Надлишковий попит - позитивний. Країна має намір імпортувати цей товар. Коли Е. = С. - Q. < 0, внутрішній (власний) попит менший за власний обсяг випуску. Е тоді визначає обсяг, запропонований для обміну. Надлишковий попит є від'ємним. Країна має намір експортувати товар.

1. Рівновага на товарних ринках. Плани обміну обох країн не є консистентними, якщо країна

І пропонує інший обсяг товарів і, ніж той, що хоче придбати країна II. Як результат, плани обміну обох країн консистентні, коли для товару і надлишковий попит (скажімо, обсяг, запропонований для обміну) на Батьківщині відповідає надлишковому попитові Закордону (наприклад, обсягу, що користується попитом), тобто

Е. + Е* = 0 для і = 1, 2. (10.2)

Ця умова стосується рівноваги на обох товарних ринках, отже, і світової ринкової рівноваги. Якщо позначити світовий надлишковий попит на товар і як Еw, то цю рівновагу можна визначити через те, що світовий надлишковий попит дорівнюватиме 0, тобто

Ew = Е. + Е* =0.

2. Обмеження бюджету. Обмеження бюджету вимагає, щоб вартість тих обсягів товару країни,

на які є попит (соціальний продукт з точки зору використання), відповідала національному

доходові (соціальний продукт з точки зору створення). Факторний дохід є ідентичним вартості вироблених обсягів товарів. Для країни І маємо рівняння:

р,C, + p2C2 = p,Q, + P2Q2

або Pl(C, - Q,) + р2(С2- Q2) = PlE, + р2Е2 = 0. (10.3)

3. Вирівнювання платіжного балансу. Обмеження бюджету передбачає, що баланс

вирівняний. Сальдо торгового балансу ZH у вітчизняній валюті визначають як різницю між вартістю експорту (Xйш) та вартістю імпорту (І иАН) або

ZH = XUАН - ІтиАН = - [р, Е, + р2 Е2]. (10.4)

Не складно помітити, що права сторона рівняння відображає різницю між вартістю експорту та вартістю імпорту в вітчизняній валюті:

(1) Нехай Батьківщина експортує товар 1, а товар 2 - імпортує. Тоді

Е,< 0 ma ^PlEt= Хиш >0,

а також

Е2 >0 та - р2Е2 = - ІтиАН < 0.

(2) Нехай Батьківщина експортує товар 2 та імпортує товар 1. Тоді

Е,> 0 та- рІЕІ = -Ітшн < 0,

а Е2< 0 та -р2Е2 = XUAN > 0.

Порівнюючи сальдо торгового балансу з рівняння 10.4 та обмеження бюджету з рівняння 10.3, бачимо, що обмеження бюджету передбачає вирівняний торговий баланс.

Умову вирівнювання торгового балансу можна розуміти як конкретизацію обмеження бюджету. Відповідно до обмеження бюджету Закордону виходить, що його торговий баланс також має бути вирівняний.

Ефект заміщення виражає кількісну зміну потреби у товарі при падінні ціни на нього. Вважають, що зміна ціни товару має негативний ефект заміщення на цей товар, тобто спад ціни веде до зростання попиту. Ефект зміни ціни одного товару на інші залежить від того, є ці товари доповненням {complements) до даного товару (й у такому випадку ефект негативний), чи його замінниками {substitutes) (ефект позитивний).

Ефектом доходу є зміни загальної купівельної спроможності окремої людини залежно від зміни ціни товару. Наприклад, при зниженні ціни на картоплю споживач зможе купити ту ж її кількість, що й раніше, і в нього ще залишиться частина доходу, яку він зможе витратити на інші товари.



Отже, ефект заміщення (також щодо відносної ціни/*) є негативним; ефект доходу може бути як негативним, так і позитивним, і (в останньому випадку) переважати ефект заміщення. Для високоякісних товарів зростання доходу, яке є результатом поліпшення реальних відносин обміну, буде підвищувати власний попит країни на свій експортний товар 1. Якщо цей ефект є досить сильним, пропозиція експорту може скорочуватися внаслідок зростання співвідношення цін та при відповідно малому ефекті виробництва. Надалі будемо виходити з припущення, що dE/dp < 0, тобто крива обміну Et має від'ємний нахил, як це зображено на рисунку 10.2.

Зі зростанням р/р2 надлишковий попит на Батьківщині на товар 1 зменшується. При співвідношенні цін ОТ Батьківщина починає пропонувати товар 1, тобто Е{ буде від'ємним. Крива Et названа за іменами її авторів кривою обміну Онікі-Узава.

Крива обміну Закордону за аналогією з Батьківщиною може бути представлена нерівністю dE*/dp < 0. Якщо нанести додатне значення Е* (попит Закордону на товар 1) на ординату нижнього квадранта, то Е* позначає криву обміну Закордону. При менших відносинах обміну (OU) Закордон має попит на товар 1, тобто Е*>0. При р/р2 > OU, Е* 0 випливає зростання відносної ціни (dp > О). На основі властивості 10.9 світовий надлишковий попит має спадати.

2. Нехай відносна ціна становить OU. У цьому випадку в Закордоні не існує попиту на товар, тоді як Батьківщина пропонує обсяг UU'. Світовий надлишковий попит негативний (надлишок пропозиції). З умови Е™ < 0, за припущенням А.2, dp < 0. На основі властивості 10.9 надлишок пропозиції зменшується.

Система повертається назад до рівноваги. За умови 10.9 рівновага (локально) є стабільною. (Під локальною стабільністю, що має назву стабільності Маршалла, розуміють стабільність окремої ринкової рівноваги. На противагу цьому є системна стабільність, що передбачає стабільність рівноваги в системі моделей). Зрозуміло, що рівновага нестабільна, коли умова 10.9 не виконується та коли dE™/dp > 0.

Твердження: Рівновага згідно з припущенням А.2 є стабільною, коли світовий надлишковий попит зменшується зі зростанням співвідношення цін (властивість 10.9). З цього випливає, що dE/dp < 0, як і dE* / dp < 0, є необов'язково обмежуючими. Достатньо, щоб сума у виразі 10.9 була меншою за нуль.

2.4. Крива обміну Маршалла - Мілля

1. Інтуїтивне обгрунтування кривої обміну. Альтернативне зображення умов консистенції та визначення відносин обміну можна отримати за допомогою кривої обміну Маршалла-Мілля.

На рис. 10.3а зображена крива обміну Батьківщини (-Е1,). Нехай товар 1 Батьківщина експортує, а товар 2 - імпортує. На осі абсцис позначений експорт Батьківщини (-Et) та імпорт Закордону (Е*). На осі ординат представлений імпорт Батьківщини (Е2) та експорт {-Е2 *) Закордону. Співвідношення товарних цін представлене як тангенс кута променя, що виходить з початку координат, при якому діє умова р/р2 /МЕ2 /МЕГ Крива обміну Батьківщини (-Е) показує, який обсяг товару 1 готова експортувати Батьківщина при альтернативних співвідношеннях цін. Зрозуміло, що Батьківщина тільки тоді експортуватиме товар 1, коли після відкриття кордонів за певну кількість товару 1 (експорт) вона отримає більшу кількість імпортного товару 2, порівняно з автаркією. Нехай тангенс кута, утвореного променем ОС, відображає співвідношення цін на товари в умовах автаркії. Тоді обсяги для обміну дорівнюють нулю. Якщо після відкриття кордонів співвідношення цін на товари зростає з tg а до tg «'(утвореного променем ос'), то Батьківщина зацікавиться зовнішньою торгівлею. Вона, наприклад, запропонує обсяг OD товару 1, коли отримує від Закордону обсяг OF товару 2.

Якщо відносна ціна р продовжує підвищуватися (наприклад, до tg а"), то слід зважати на три ефекти:

> зі зростаючою відносною ціною/? країна піднімається по кривій трансформації. Цей ефект виробництва буде зменшуватися в результаті вгнутості кривої трансформації. У граничному випадку повної спеціалізації ефект виробництва дорівнює нулю.

> зі зростаючою відносною ціною р попит на товар 1 зменшуватиметься. Цей ефект заміщення спричиняє те, що зі зростаючим р зростає пропозиція експорту.

> цьому ефекту заміщення протиставлений ефект доходу.



Зі зростаючим р, тобто за сприятливіших торгових умов, підвищується національний дохід Y = pQ1+Q2, виражений в обсягах товару 2. Зі зростанням доходу збільшується попит на товар 1. Якщо ефект доходу є досить великим, то при зростаючому ціновому співвідношенні р обсяг, запропонований для обміну, може зменшуватися. Крива –Et загинається. Для кривої обміну Онікі-Узава ми припустили, що dE[ / dp < 0. Тоді

запропонований Батьківщиною обсяг товарів (-E) має збільшуватися зі зростаючим р.

Для кривої обміну Маршалла-Мілля розглядають також випадок, коли ефект попиту через сильний ефект доходу є загалом позитивним та досить великим, щоб компенсувати ефект виробництва у виразі 10.7.

2. Крива Обміну Закордону. Відповідну криву обміну -Е* можна також побудувати для Закордону. Вона зображає обсяги товару 2, які може запропонувати Закордон на експорт при альтернативних співвідношеннях цін на товари. Нехай tg /3' характеризує цінове співвідношення Закордону в умовах автаркії, тоді Закордон після відкриття кордонів не пропонує нічого. Він тільки тоді готовий пропонувати, коли цінове співвідношення р/ / р2 спадає, наприклад, до tg (5. Оскільки торгові умови Закордону визначають як р2/р, = 1/р, то менше значення tg в для Закордону означає поліпшення його відносин обміну. Зі зростаючим р2/р,, тобто зі спадаючим tg в ефект доходу буде проявлятися для Закордону. Отже, крива —Е2* загинатиметься донизу (tg (X < tg в; тобто для того, - щоб Батьківщина експортувала товар 1, а Закордон експортував товар 2, автаркійне цінове співвідношення Батьківщини має бути нижчим за автаркійне цінове співвідношення Закордону).

2.5. «Табличний підхід» до побудови кривої обміну

Альтернативним підходом використання торговельних трикутників для побудови кривої обміну є «табличний підхід», який використовує числовий приклад. Цей підхід (його популяризував Готфрід Габерлер у книзі «Теорія міжнародної торгівлі») може бути корисним для повної оцінки кривої пропозиції. Він демонструється на прикладі розвитку кривої обміну країни. Крива пропозиції країни А побудована на основі даних таблиці

10.2. Колонка 1 дає перелік можливих цін на світовому ринку, тобто можливі умови торгівлі. Колонка 2 ілюструє вигляд попиту кривої обміну і відображає приблизний попит країни А на імпорт товару Y при різних цінах товару Y, визначених умовами торгівлі у колонці 1. Проглядаючи колонку 1 зверху донизу, побачимо, що товар Y стає порівняно дешевшим, ніж одна одиниця товару X Відповідно до закону попиту, колонка 2 показує,

що реалізують більше товару Y.

Колонка 3 демонструє криву обміну і зв'язок між експортом та імпортом.

Експортні товари поставляють на світовий ринок для того, щоб країна могла купувати імпортні товари. У першому рядку таблиці показано, що на 10 одиниць товару Y існує попит на світовому ринку, і ціна за одиницю товару Y = 10Х; тому 10 одиниць товару X мають бути поставлені на світовий ринок. Відповідно, у другому рядку на 44 одиниці товару Y існує попит при ціні, що відповідала 61/2 одиниці товару X, які можна обміняти за кожну одиницю товару Y (2 одиниці товару Y можна придбати за такою ж ціною, як 1 одиницю товару X), а 22 одиниці товару X мають бути залишені або використані на експорт. Цифри колонки З, отримані шляхом поділу даних колонки 2 на відносні ціни, вказані у колонці 1.



З даних цієї таблиці, крива обміну отримана шляхом побудови діаграми обсягу експорту й імпорту за певної ціни на певний вид товару (рис. 10.4).



Перший рядок табл. 10.2 показує, що при ціновому коефіцієнті Р/Р = 1 країна A хоче імпортувати 10 одиниць товару Y, тому 10 одиниць товару X експортують, щоб отримати такий обсяг імпорту. Коли Р/Р = 2, країна хоче імпортувати 44 одиниці товару Y, тоді вона повинна експортувати 22 одиниці товару X, щоб отримати імпортний товар. Зображення інших імпортно-експортних комбінацій та відповідних умов торгівлі (табл. 10.2) дасть можливість зобразити криву обміну ОСА.

3. Умови консистенції. Їх можна усвідомити з рисунка 10.5, виходячи з того, що при ціновому співвідношенні, яке представлене кутом променя ос", світовий ринок товару 1 не перебуває у рівновазі.

Батьківщина пропонує обсяг ОН товару 1, а Закордон має попит на обсяг 01. Існує надлишок попиту в розмірі НІ. При такому співвідношенні цін на товари товарний ринок не перебуває у рівновазі. Оскільки Е* > -Ер то обмеження бюджету обох країн є порушеним, і торгові баланси не будуть вирівняні. Припустимо, що встановилося співвідношення цін а", наприклад, на основі політичної інтервенції. Тоді відрізок ОН характеризує експорт Батьківщини, а 1С' - експорт Закордону. Якщо перерахуємо відрізок ОН (експорт Батьківщини) в одиницях товару 2, а саме НС = р